Функції рослинного покриву в містах
Неоднорідність умов росту, контроль з боку людини обумовлює неоднорідність складу і нерівномірність розміщення рослинності в місті. "Лісистість" міської території на різних ділянках складає від 1 до 98%. На відміну від типового європейського міста епохи Середньовіччя, майже цілком позбавленого рослинного покриву, сучасні міста з їхньою системою штучних зелених насаджень, приміських лісів, парків і спонтанно формуючимся рослинним покривом на будь-яких ділянках з порушеним ґрунтовим субстратом, де контроль з боку людини слабшає, уже не є "царством каменю, металу, скла і бетону", символом перемоги Людини над Природою (Ле Корбюзе). І якщо в епоху Відродження, коли людина "розгорнула" свої міські поселення для рослин, відвела значні площі під сади, парки, "італійські дворики", фонтани, а міста стали більш світлі, просторі, провітрювані, зелені насадження розглядалися як свого роду елемент розкоші, що відповідає в першу чергу естетичним запитам людини, то в сучасну епоху, після двох сторіч панування "промислового" міста, міські насадження вже не є красивим, але необов'язковим елементом міської структури, далеким від задоволення насущних потреб людини. Саме рослинність робить урбоекосистему повноцінною екосистемою, і наявність мережі зелених насаджень у місті стає вже не символом багатства і розкоші, а умовою виживання людини.
Крім традиційних функцій, виконуваних рослинним блоком у будь-який екосистемі, а саме - виробництво первинної продукції в результаті фотосинтезу, споживаної потім консументами і редуцентами (після відмирання частин рослин), і формування життєвого простору для консументів і редуцентів (функція формування середовища), - в урбо-екосистемі істотного значення набувають такі функції рослинності, як:
охолодження міського "острова тепла" за рахунок збільшення альбедо поверхні і транспірації;
стабілізація вітрового режиму, "розвантаження" повітряних мас;
збільшення відносної вологості повітря і "згладжування" її добових і сезонних коливань;
виділення кисню (як побічного продукту фотосинтезу) в атмосферу;
збільшення концентрації негативно заряджених іонів (сприятливо впливають на здоров'я людини) в атмосфері над зеленими насадженнями;
виділення біологічно активних речовин, що придушують розвиток патогенних агентів в атмосфері;
поглинання забруднюючих атмосферне повітря пилу і газів;
зниження рівня шуму внаслідок поглинання енергії викликаючої його механічні коливання;
затримка частини опадів і зменшення поверхневого стоку;
у водних і болотних екосистемах - формування умов аеробного розкладання забруднюючих воду речовин, поглинання біогенних елементів;
поліпшення структури, збільшення проникності і, у ряді випадків, родючості ґрунтів;
затримка снігового покриву і талих вод;
закріплення сипучих ґрунтів, зниження рівня ерозії;
поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів. [3]
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП Шахта ім. В.І. Леніна
Пояснювальна записка: стор.49, 3 додатки, 7 джерел.
Об'єкт дослідження – еколого-економічна ситуація підприємства СП «Шахта
ім. В.І. Леніна», вплив його діяльності на навколишнє природне с ...
Моніторинг атмосферного повітря
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, вуглекислог ...
Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є
широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише
вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.