Інтенсифікація внутріводоймових процесів
Технології для захисту і відновлення водойм.
У водоймах характер внутрішньо-воднх процесів багато в чому визначається ступенем і характером екологічної стратифікації. Найважливішою проблемою водойм є евтрофування, тому більшість захисних технологій спрямовані на протидію цьому процесу. Такі технології називаються технологіями деевтрофування. Метою деевтрофування є зниження рівня трофності водних об'єктів. Розглянемо деякі технології деевтрофування.
Видалення донних відкладень. Вміст біогенних елементів у донних відкладеннях звичайно збільшується від нижніх шарів до верхнього. Тому видалення верхніх шарів цих відкладень приводить до оголення шарів, збіднених біогенними елементами і, отже, до зниження переносу їх у водну товщу.
Екранування донних відкладень, що створює фізичний бар'єр на межі розділу „вода - донні відкладення”. Як екран можуть використовуватися пластикові плівки, пісок, глина.
Відвід води з гіполимніону, у результаті якого з водойми вилучаються багаті біогенами води. Ця технологія ефективна в глибоких водоймах з великим періодом водообміну.
Хімічна обробка, основана на використанні речовин, що сприяють осадженню біогенних елементів або перетворенню їх у менш доступну для мікроорганізмів форму. Найбільш ефективним і екологічно безпечним є використання з даною метою сульфату алюмінію [18].
Зміна умов середовища існування. В основі цих технологій звичайно лежить затемнення, що приводить до зниження первинної продукції органічної речовини. Існують різні технології затемнення - використання спеціальних барвників, що вибірково пропускають сонячне світло, світлонепроникних плаваючих покрить, посадка високих дерев по берегах.
ВИСНОВКИ
Основними джерелами централізованого водопостачання є поверхневі води, від якості яких залежить якість питної води. На жаль, ми констатуємо факт, що сьогодні в Україні майже не залишилося поверхневих водних об'єктів, які б за екологічним станом належали до водних об'єктів першої категорії.
Останніми роками відмічено погіршення якості води основних джерел централізованого водопостачання, що обумовлено незадовільною водогосподарською діяльністю, забрудненням річкового стоку і підземних водоносних горизонтів органічними сполуками, фенолами, нітратами, нафтопродуктами, патогенними мікроорганізмами.
Процес формування якості води у водному об'єкті можна представити в такий спосіб:
1) розчинені і зважені речовини надходять у водний об'єкт із зосереджених або дифузійних джерел;
2) під впливом гідравлічних факторів (перенос і перемішування) відбувається кількісний перерозподіл речовин у водному потоці;
3) під впливом фізичних, хімічних і біологічних факторів відбувається якісна трансформація речовин.
Для водних екосистем характерними є процеси самочищення, які включають в себе наступні механізми: фізичні, хімічні, біохімічні, евтрофування.
У водоймах можна виділити зони з перевагою фотосинтетичної продукції і зони, де йдуть тільки процеси деструкції речовин. У гіполімніоні, особливо в зимовий і літній періоди, часто спостерігаються анаеробні умови, що знижує інтенсивність процесів самоочищення. Навпаки, у літоралі температурний і кисневий режими сприятливі для інтенсивного протікання процесів самоочищення.
До методів захисту та відновлення поверхневих водних об`єктів належать:
- зменшення зовнішнього впливу на поверхневі водні об`єкти, де основними заходами являються: зміна технологій виробництва, каналізування і санітарна очистка міст, повторне використання стічних вод, очистка стічних вод;
- інтенсифікація внутрішньо-водоймних процесів: застосування технологій захисту і відновлення для водостоків та технологій для захисту і відновлення водойм.
Додатки
Стан хімічного забруднення поверхневих вод у розрізі річкових басейнів
|
Басейни рік |
Легкоокисні органічні речовини (по БСК 5) |
Нафтопродукти |
Азот амонійний |
Азот нітритний |
Сполуки міді |
Сполуки цинку |
Сполуки марганцю |
Хром шестива-лентний |
Залізо загальне |
Феноли |
СПАР |
Всього випадків високого забруднення | |||
|
Середньорічний вміст/Максимальні значення, ГДК | |||||||||||||||
|
р.Західний Буг |
1,5 ГДК |
- |
3-14/20 |
2-3/11 |
2-5 |
3-10/81 |
12-13/39 |
1-18/50 |
- |
- |
- |
71 | |||
|
р.Полтва |
23 |
- |
18/17-18 |
1,6 |
20 |
4 |
- |
49/75 |
- |
- |
- |
- | |||
|
рр.Рата, Солокія, Луга |
- |
- |
2-9/14-18 |
1-3/13 |
3-6 |
4-11/44-45 |
9-17/13-84 |
10-18/10-4 |
/20-35 |
- |
- |
- | |||
|
р.Дунай |
1 |
1-1,7 |
- |
2 |
2-5/44 |
3-6/30 |
3-6/41 |
1-2 |
/56 |
- |
- |
47 в т.ч.45 - по важких металах | |||
|
Притоки р.Дунай |
1-2 |
1-7 |
1-9/24 |
- |
13-16/31-46 |
1,3-25 |
- |
1-21/10-24 |
- |
- |
- |
- | |||
|
р.Дністер |
- |
1-6 |
1,6-7,5/10-12 |
1-17 |
2-20/39 |
11-26/11-26 |
3-35/23-35 |
5-11/11-18 (146, 179) |
- |
- |
- |
31 в т.ч. 24 - по важких металах | |||
|
Притоки р.Дністер |
- |
/31-43 |
- |
- |
/39-40 |
- |
- |
/10-21 |
- |
- |
- |
- | |||
|
р.Тисмениця |
- |
4-7 |
7-8/11 |
12-16/44-59 |
- |
- |
- |
21-26/35-42 |
- |
- |
- |
- | |||
|
р.Південний Буг |
- |
- |
1,1-7,7/16 |
1,0-4,4 |
2-13 |
2,2-10,5 |
14-33/14-84 |
1-7 |
/12 |
- |
- |
- | |||
|
Притоки р.Південний Буг |
1,3-1,7 |
- |
1,5-7,3 |
1,3-4,0 |
2-3 |
- |
- |
3-7 |
- |
3-5 |
3-4 |
- | |||
|
р.Дніпро |
- |
7 |
- |
2 |
2-5 |
2-8/10-24 |
3-9/17-18 |
4-7/13-16 |
/11 |
1-2 |
- |
522, в т.ч. 489 по важких металах, перважно по хрому | |||
|
Притоки Дніпра |
/6 |
1-7 |
1-14/11-25 |
1-13/11-23 |
1-40/30-64 |
1-38/11-91 |
2-64/11-87 |
1-33/10-45 |
- |
1-8 |
- |
- | |||
|
Водосховища | |||||||||||||||
|
Київське, Канівське |
- |
1-8 |
1-1,5/10-11 |
- |
3-14,3/11-94 |
3-12/12-71 |
9-16/11-51 |
1-17/10-60 |
- |
1-3 |
- |
- | |||
|
Кременчуцьке, Дніпродзержинське |
- |
- |
- |
1-2 |
3-10/34 |
3-9/11-39 |
3-16/11-67 |
2-4 |
/10-38 |
2-4 |
1,4-2,2 |
- | |||
|
Дніпровське |
- |
- |
- |
- |
3-22 |
4-9 |
3-29 |
1-5 |
- |
3-4 |
- |
- | |||
|
Каховське |
- |
- |
- |
- |
3 |
4/23 |
1-5 |
3-5 |
/16 |
1-2 |
- |
- | |||
|
Річки і водосховища Криму |
1 |
- |
1-5/23 |
1-5 |
1-18 |
- |
- |
1-10 |
- |
- |
- |
1 | |||
|
р.Сіверський Донець |
1 |
1-36/31-59 |
1-2 |
1-6/11-13 |
2-8 |
2-15/28 |
4-21/11-31 |
4-13/10-34 |
- |
1-8 |
- |
180, в т.ч. 126 по важких металах | |||
|
Притоки р.Сіверський Донець |
- |
1-12/33-53 |
2-10/10-19 |
2-12/11-19 |
1-10/33-65 |
2-18/10-31 |
2-15/10-34 |
2-13/10-26 |
- |
1-2 |
- |
- | |||
|
Річки Приазов'я |
1-2 |
1-7 |
1-5 |
1-18/11-35 |
1-12 |
1-23/90 |
1-40/96 |
2-10 |
/45 |
1-2 |
- |
63 | |||
Цікаві статті з розділу
Вміст важких металів у деяких промислових рибах верхів'я Кременчуцького водосховища
Серед забруднюючих речовин на одне з перших місць останній
час вийшли важкі метали. Це зумовлено екстенсивним розвитком промислового
виробництва, хімізацією сільського господарства, які вист ...
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити.
Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її
повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...
Дослідження взаємозв’язків між живими організмами на прикладі екосистеми озера
Актуальність КР: Людина завжди цікавилася
екологією з практичної точки зору з давніх часів. І тепер, коли людство хоче
зберегти свою цивілізацію, воно більш ніж коли-небудь, має потребу в до ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.