Атомні електростанції і екологічні проблеми, що виникають при їх експлуатації
Навіть коли АЕС працює нормально, вона обов'язково викидає неабияку кількість радіоактивних ізотопів інертних газів. Також як радіоактивний йод концентрується в щитовидній залозі, викликаючи її ураження, радіоізотопи інертних газів, в 70-і роки, що вважалися абсолютно нешкідливими для всього живого, накопичуються в деяких клітинних структурах рослин хлоропластах, мітохондріях і клітинних мембранах. Після встановлення цього факту, залишається слово «інертні» завжди вживати в лапках, оскільки, звичайно ж, вони роблять серйозний вплив на процеси життєдіяльності рослин.
Радіоізотопи «інертних» газів викликають і такий феномен як стовпи іонізованого повітря (свічки) над АЕС. Ці утворення можуть спостерігатися за допомогою звичайних радіолокаторів на відстані в сотні кілометрів від будь-якої АЕС. Хто зможе стверджувати, що все це ніяк не позначається на стані і якості навколишнього середовища, на міграційних шляхах птахів і кажанів, на поведінці комах?
Одним з основних інертних газів, що викидаються, є криптон‑85 бета-випромінювач. Вже зараз ясна його роль в зміні електропровідності атмосфери. Кількість криптону‑85 в атмосфері (в основному за рахунок роботи АЕС) збільшується на 5 % у рік. Вже зараз кількість криптону-85 в атмосфері в мільйони разів (!) вище, ніж до початку атомної ери. Цей газ в атмосфері поводиться як тепличний газ, вносячи тим самим внесок до антропогенної зміни клімату Землі.
Не можна не згадати і проблему іншого бета-ізлучателя, що утворюється при всякій нормальній роботі АЕС, тритію, або радіоактивного водню. Доведено, що він легко зв'язується з протоплазмою живих клітин і тисячократно накопичується в харчових ланцюжках. Крім того, треба додати забруднення тритієм ґрунтових вод практично навколо всіх АЕС. Нічого хорошого від заміщення частини молекул води в живих організмах тритієм чекати не доводитися. Коли тритій розпадається (період напіврозпаду 12,3 року), він перетворюється на гелій і випускає сильне бета-випромінювання. Ця трансмутація особливо небезпечна для живих організмів, оскільки може вражати генетичний апарат кліток.
Ще один радіоактивний газ, що не уловлюється ніякими фільтрами і у великих кількостях вироблюваний всякою АЕС, вуглець-14. Є підстави припускати, що накопичення вуглецю-14 в атмосфері веде до різкого уповільнення зростання дерев. Таке нез'ясовне уповільнення зростання дерев, по висновку ряду лісоводів, спостерігається, мало не повсюдно на Землі. Зараз у складі атмосфери кількість вуглецю-14 збільшена на 25 % в порівнянні з до атомною ерою.
Але головна небезпека від працюючих АЕС – забруднення біосфери плутонієм. На Землі було не більше 50 кг цього надтоксичного елементу до початку його виробництва людиною в 1941 році. Зараз глобальне забруднення плутонієм приймає катастрофічні розміри: атомні реактори миру провели вже багато сотень тонн плутонію – кількість більш ніж достатня для смертельного отруєння всіх людей, що живуть на планеті. Плутоній украй летуч: варто пронести зразок через кімнату, як допустимий вміст плутонію в повітрі буде перевищений. У нього низька температура плавлення – всього 640 градусів за Цельсієм. Він здібний до самозагорання за наявності кисню.
Зазвичай, коли говорять про радіаційне забруднення, мають на увазі гамма-випромінювання, що легко уловлюється лічильниками Гейгера і дозиметрами на їх основі. В той же час є немало бета-випромінювачів (вуглець-14, криптон-85, стронцій-90, йод-129 і 130). Існуючими масовими приладами вони вимірюються недостатньо надійно. Ще важче швидко і достовірно визначати зміст плутонію, тому якщо дозиметр не клацає, це ще не означає радіаційної безпеки, це говорить лише про те, що немає небезпечного рівня гамма-радіації.
Цікаві статті з розділу
Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне
виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне
борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації,
коріння якого сягають у надра пе ...
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...
Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область
розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської
низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з
Гомельською облас ...