Чи є вихід із глобальної екологічної кризи

За розрахунками, що базуються на швидкості вимирання видів у наш час, всього за 40-50 років ми можемо втратити половину видів, що нині живуть на Землі. Природні еволюційні процеси, очевидно, не здатні компенсувати таке катастрофічне зменшення видової різноманітності, що призведе до глибокої деградації більшості екосистем.

З аналізу палеонтологічних даних виходить, що час існування виду становить від 1 до 10 млн. років. Нормальний темп вимирання, що відбувається в процесі еволюційного розвитку форм життя і з надміром компенсується виникненням нових видів, становить приблизно 0,000001% виду на рік. При масових вимираннях він зростає на два порядки. Проте сучасна швидкість вимирання – 0,5% виду на рік, тобто вона в 500-1000 разів перевищує катастрофічні темпи вимирання пермського і крейдяного періодів. Збереження існуючої тенденції неминуче призведе до кардинальних змін усієї біосфери, до настання нової геохронологічної ери, «посткайнозойської», або «антропогенної». Вона відрізнятиметься від нашої не тільки складом тваринного і рослинного світу, але й усім комплексом фізико-хімічних умов: складом атмосфери, тепловим режимом, розподілом опадів та багатьма іншими такими важливими для життя людей характеристиками середовища. Наслідки втрати біорізноманітності для людства можна порівняти хіба що з наслідками світової ядерної війни («ядерною зимою»), що означає кінець людської цивілізації в найближчі 100 років.

Крім того, інтенсифікація процесів еволюції обов'язково приведе до появи великої кількості нових форм життя, особливо груп, що дуже швидко еволюціонують, з коротким життєвим циклом – мікроорганізмів, найпростіших, нижчих червів, комах. Таким чином, не зумівши зберегти видову різноманітність життя, людство стане заручником стихійних еволюційних процесів. Пізнання причин вимирання одних видів і виникнення інших, розробка і реалізація різних способів збереження сучасних видів тварин, рослин, грибів і мікроорганізмів, які створюють єдино придатне для життя людей природне середовище – шлях до запобігання небезпечного розвитку цієї сторони екологічної кризи.

• Відходи, проблема міст. Шуми

. Проблема утилізації особливо важлива, враховуючи шкідливий вплив забруднень на здоров'я людини. Середній подушний рівень муніципальних відходів в Європі становить 350 кг/рік. Однак у Бельгії і Греції їх основна частина – це залишки їжі та садові відходи

(47-50%), а у Великобританії і в Україні частка подібних відходів дорівнює відповідно 19,6 і 2~%. тоді як найбільшу частину займають відходи паперу (39 і 28%). Зростаюча частка промислових відходів містить небезпечні компоненти. В Європі щорічно виробляється більше 250 млн. т муніципальних і понад 850 млн. т промислових відходів. В країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) налічується близько 10 тис. шляхів транскордонного переміщення небезпечних відходів, сумарна маса яких перевершує 2 млн. т. Тільки в шести європейських країнах зареєстровано понад 55 тис. забруднених ділянок, а загальна площа забруднень у Європі становить від 47 до 95 тис. км. Особливої гостроти набула проблема токсичних відходів. Масштаби їх мінімізації і переробки недостатні. В країнах ЄС посилюються процеси утворення та переміщення твердих відходів. Прийняту стратегію щодо їх зменшення не було реалізовано. Міста характеризуються великим споживанням природних ресурсів. Пересічне місто з населенням 1 млн. осіб щодня споживає 11,5 тис. т викопних видів палива, 320 тис. т води, 2 тис. т їжі і викидає в атмосферу близько 2,5 тис. т вуглекислого газу. Міста мають серйозні проблеми водопостачання з погляду кількості і якості води. Необхідний комплексний підхід до вирішення проблем екології великих міст. Посилення екологічних стресів у містах виявляється, перш за все, в погіршенні якості повітря та питної води, надмірних шумах (понад 30% населення ЄС живе в умовах неприйнятне високого їх рівня, а 17% європейців зазнають серйозного негативного впливу шуму) та інтенсифікації транспорту (на його частку припадає близько 30% енергоспоживання). За останні роки в цілому спостерігався спад рівня забруднень у великих містах. Проте концентрація окремих їх компонентів перевищує прийняті ВООЗ стандарти.

Цікаві статті з розділу

Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...

Екологічний стан водних ресурсів озера Світязь
Мета дослідження: проведення аналізу екологічної ситуації на озері Світязь для встановлення основних закономірностей сучасного розвитку та комплексної оцінки стану гідроекосистеми і виявлення їх склад ...

Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...