Меліоративні заходи

Напружена екологічна ситуація і в нафтогазовому комплексі. В Україні відкрито та експлуатується близько 150 нафтових і газових родовищ, розміщених у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Сумській, Чернігівській, Львівській та Івано-Франківській областях. Розгалужена система магістральних та інших трубопроводів охоплює всі природно-кліматичні та економічні зони країни.

Щорічно в Україні трапляються десятки аварій, внаслідок яких забруднення природного середовища, у тому числі й ґрунтів, сягає надзвичайно небезпечного рівня.

Аналіз екологічної ситуації неспростовно доводить, що меліорація техногенно-забруднених земель - це нагальна проблема сьогодення, яка потребує свого правового, методичного і технологічного вирішення.

Основні положення концепції меліорації техногенно-забруднених ґрунтів (Фатєєв А.І., Мірошниченко М.М., 2000):

ґрунтово-екологічне нормування забруднення, тобто оцінка небезпечності впливу забруднювачів на всі компоненти агроландшафтів і адаптованість нормативів до ґрунтових умов;

екологічне і економічне обґрунтування доцільності проведення меліоративних заходів;

розробка нових меліоративних заходів та технологій для техногенно-забруднених земель. [14]

Оцінка небезпечності техногенного забруднення є основою для рішення про необхідність проведення меліорації ґрунтів.

Отже, першоосновою ефективної меліорації техногенно забруднених ґрунтів має бути об'єктивна нормативна база, яка б давала відповідь на питання: де, якою мірою та як часто слід проводити поліпшення земель. Таким чином, головним завданням екологічного нормування є оптимізація землекористування за техногенного забруднення та визначення доцільності проведення заходів щодо зменшення забруднення сільськогосподарської продукції і очищення ґрунтів. У світовій практиці найкращим прикладом такої регламентації є нормативна база Нідерландів, де встановлено три рівні вмісту хімічних речовин у ґрунтах:

А - фонові концентрації;

В - концентрації, що викликають стурбованість і вказують на необхідність проведення додаткових досліджень;

С - порогові концентрації, що вказують на необхідність проведення термінових заходів щодо очищення ґрунтів.

Згідно з розробленою Інститутом ґрунтознавства і агрохімії УААН концепцією, ґрунтово-екологічне нормування в Україні повинно передбачати розподіл на землі:

І категорії - придатні для сільського господарства без обмежень;- придатні за умови проведення заходів відносно зменшення надходження важких металів до продукції;- непридатні для землеробства ґрунти, на яких необхідна деконтамінація або зміна напряму використання. [4]

Цікаві статті з розділу

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...

Заходи щодо покращення якості води в річці
Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних, правових і економічних заходів, направлених на ...