Меліоративні заходи
Напружена екологічна ситуація і в нафтогазовому комплексі. В Україні відкрито та експлуатується близько 150 нафтових і газових родовищ, розміщених у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Сумській, Чернігівській, Львівській та Івано-Франківській областях. Розгалужена система магістральних та інших трубопроводів охоплює всі природно-кліматичні та економічні зони країни.
Щорічно в Україні трапляються десятки аварій, внаслідок яких забруднення природного середовища, у тому числі й ґрунтів, сягає надзвичайно небезпечного рівня.
Аналіз екологічної ситуації неспростовно доводить, що меліорація техногенно-забруднених земель - це нагальна проблема сьогодення, яка потребує свого правового, методичного і технологічного вирішення.
Основні положення концепції меліорації техногенно-забруднених ґрунтів (Фатєєв А.І., Мірошниченко М.М., 2000):
ґрунтово-екологічне нормування забруднення, тобто оцінка небезпечності впливу забруднювачів на всі компоненти агроландшафтів і адаптованість нормативів до ґрунтових умов;
екологічне і економічне обґрунтування доцільності проведення меліоративних заходів;
розробка нових меліоративних заходів та технологій для техногенно-забруднених земель. [14]
Оцінка небезпечності техногенного забруднення є основою для рішення про необхідність проведення меліорації ґрунтів.
Отже, першоосновою ефективної меліорації техногенно забруднених ґрунтів має бути об'єктивна нормативна база, яка б давала відповідь на питання: де, якою мірою та як часто слід проводити поліпшення земель. Таким чином, головним завданням екологічного нормування є оптимізація землекористування за техногенного забруднення та визначення доцільності проведення заходів щодо зменшення забруднення сільськогосподарської продукції і очищення ґрунтів. У світовій практиці найкращим прикладом такої регламентації є нормативна база Нідерландів, де встановлено три рівні вмісту хімічних речовин у ґрунтах:
А - фонові концентрації;
В - концентрації, що викликають стурбованість і вказують на необхідність проведення додаткових досліджень;
С - порогові концентрації, що вказують на необхідність проведення термінових заходів щодо очищення ґрунтів.
Згідно з розробленою Інститутом ґрунтознавства і агрохімії УААН концепцією, ґрунтово-екологічне нормування в Україні повинно передбачати розподіл на землі:
І категорії - придатні для сільського господарства без обмежень;- придатні за умови проведення заходів відносно зменшення надходження важких металів до продукції;- непридатні для землеробства ґрунти, на яких необхідна деконтамінація або зміна напряму використання. [4]
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП Шахта ім. В.І. Леніна
Пояснювальна записка: стор.49, 3 додатки, 7 джерел.
Об'єкт дослідження – еколого-економічна ситуація підприємства СП «Шахта
ім. В.І. Леніна», вплив його діяльності на навколишнє природне с ...
Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього
середовища" - "Тваринний світ та його охорона".
Тваринний світ є важливою частиною
біосфери нашої планети. ...
Вода в харчуванні людини
Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя
людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб.
Організм дорослої людини складається в серед ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.