Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Екотоксикологічні, гідрохімічні та агрохімічні методи оцінки мінеральних добрив
Узагальнення результатів багатьох наукових досліджень дає змогу виділити основні негативні ефекти, що виникають при застосуванні мінеральних добрив: забруднення верхніх шарів ґрунту потенційно небезпечними ВМ, галогенами, радіонуклідами тощо; зміна кислотно-основних властивостей грунту при застосуванні мінеральних добрив; вплив на біологічну активність ґрунту; активізація процесів міграції токсичних і біогенних елементів у горизонтальному та вертикальному напрямах. Зміни, що відбуваються у ґрунті, спричиняють певні порушення у суміжних компонентах агроекосистеми. Через ґрунт мінеральні добрива опосередковано впливають на фізіологічні процеси у рослинах, що стає причиною погіршення їхньої гігієнічної якості. Вони також активізують процеси міграції, що призводить до погіршення якості ґрунтових вод, а також вод наземних водоймищ із впливом на екотоксикологічний стан водних екосистем.
Характер впливу мінеральних добрив на агроекосистеми, передусім, зумовлений їхнім хімічним складом, що, у свою чергу, залежить від особливостей сировини та промислових технологій виробництва.
Мінеральні добрива є джерелом надходження багатьох хімічних елементів (ХЕ) та сполук у довкілля. При їхній оцінці слід враховувати як адитивні впливи окремих складових мінеральних добрив на ґрунтову систему, так і їхню сумарну дію.
Сумарну дію складових мінеральних добрив на ґрунтову систему оцінюють за біологічними індикаційними тестами.
В основі класифікації мінеральних добрив лежить структура показників, яка враховує їхній вплив на екотоксикологічний, агрохімічний, гідрохімічний стан агроекосистеми. Екотоксикологічна оцінка екзогенних хімічних сполук у природному середовищі базується на працях відомих вчених у галузі токсикології – Є. Гончарука, М. Соколова та ін.; екологічна оцінка стану ґрунтів – на розробках ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського».
У межах визначених показників мінеральні добрива поділяють на 4 класи небезпечності (згідно з рекомендаціями ВООЗ щодо поділу хімічних речовин): І – високонебезпечні; II – небезпечні; III – помірно небезпечні; IV – малонебезпечні. Діапазон показників у межах класів небезпечності визначають за існуючими українськими і міжнародними нормативами (табл. 8).
Таблиця 8. Класифікація мінеральних добрив за показниками впливу на ґрунтову систему
|
Критерій |
Клас небезпечності | |||
|
1 |
II |
III |
IV | |
|
Перевищення фонового вмісту (елементи 1 – II класу небезпечності), кратність |
>6 |
5-6 |
3–4 |
<2 |
|
Перевищення ГДК (елементи 1 – II класу небезпечності, рухомі форми), кратність |
> 10,0 |
2,1–10,0 |
1,1-2,0 |
< 1,0 |
|
Час досягнення критичної концентрації – Тк, роки |
< 10 |
10-30 |
31–100 |
> 100 |
|
Зміна кислотно-основних показників | ||||
|
ґрунту | ||||
|
підвищення кислотності на одиниці рН |
>2,5 |
2,5-1,0 |
0,9-0,5 |
< 0,5 |
|
підвищення лужності на одиниці рН |
> 1,3 |
1,3-0,8 |
0,7-0,3 |
< 0,3 |
|
рНкс, підвищення на одиниці рН |
> 1,5 |
1,5–1,0 |
0,9-0,5 |
< 0,5 |
|
гідролітична кислотність підвищення на мг-екв/100 г ґрунту |
>4,0 |
4,0–2,0 |
1,9-1,0 |
< 1,0 |
|
Активність радіальної міграції | ||||
|
Кс, кратність |
>5,0 |
3,0–5,0 |
1,1–2,9 |
< 1,0 |
|
швидкість, см/3 міс. |
>50 |
50–21 |
20–10 |
<10 |
|
Вплив на біологічну активність | ||||
|
ґрунту | ||||
|
зниження чисельності (активності), % |
51-100 |
26-50 |
10-25 |
< 10 |
|
час відновлення, міс. |
>6 |
3-6 |
1–2 |
< 1 |
Цікаві статті з розділу
Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
В наш час дуже актуальною проблемою
для всього людства є енергозабезпечення. З кожним роком традиційних
енергетичних джерел таких як нафта, газ та вугілля становиться все менше і
менше, і ц ...
Заходи по покращенню стану атмосферного повітря
Для
того щоб покращити повітряний стан необхідно провести ряд заходів, а саме :
технологічні
;
архітектурно
- планувальні ;
санітарно
- технічні ;
законодавчі
;
Схема
роботи цикло ...
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...