Економічні механізми природокористування
Економічний механізм природокористування і охорони навколишнього середовища - це система організаційних і економічних заходів з використання, відтворення, обміну й охорони природних ресурсів.
Метою економічного механізму є узгодження економічних і екологічних інтересів суспільного виробництва як вертикальних - загальнодержавних, регіональних, локальних, так і горизонтальних - територіальних і відомчих та між підприємствами.
Суб'єктами управління природокористування є державні органи та спеціально уповноважені органи охорони навколишнього середовища, а також органи місцевого самоврядування.
Об'єктами управління є всі природокористувачі, як юридичні, так і фізичні особи, незалежно від характеру їх діяльності.
Основними принципами економічного механізму є:
- платність. Природні ресурси в процесі виробництва використовуються виключно за плату;
- наукова обґрунтованість. Цей принцип означає розумне поєднання екологічних і економічних інтересів суспільства, які забезпечують реальні гарантії прав людини на здорове і сприятливе для життя навколишнє середовище;
- економічна відповідальність. Природокористувачі повинні відшкодувати збитки, завдані природному середовищу, здоров'ю людей і майну в результаті здійснення екологічних правопорушень;
- господарський розрахунок. Цей принцип вимагає узгодження екологізації виробництва на кожному конкретному підприємстві з його економічною ефективністю, прибутковістю.
Елементами економічного механізму є: облік природних ресурсів і контроль раціональності їх використання (складання їх кадастру), планування, регулювання (податки, платежі і фінансування), економічне стимулювання (пільгове оподаткування і кредитування, встановлення підвищених норм амортизації, встановлення заохочувальних цін і надбавок за екологічно чисту продукцію) та економічна відповідальність (адміністративна і цивільно-правова)
Останнім часом набуває розвитку ринкове регулювання природокористування, економічна основа якого - перехід до різноманітних форм власності, у тому числі й на природні ресурси. В нашій країні цей метод тільки починає розвиватися. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить, що ринкові методи розв'язання екологічних проблем мають поєднуватись з державним регулюванням.
У нинішніх умовах загострення екологічної кризи необхідна структурна перебудова економіки. Вона повинна проводитись у напрямі її екологізації. Це необхідна умова і одночасно головна складова частина екорозвитку. У цілому вона означає екологізацію всього соціально-економічного устрою і націлена на зниження природоємності виробництва.
Цікаві статті з розділу
Охорона навколишнього природного середовища й екологічна безпека
Охорона
навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на
збереження, раціональне використання й відтворення природних ресурсів і
космічного простору в інтересах л ...
Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані
в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях
промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...
Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У
далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній
інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не
відчувала на собі тиску людини: ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.