Місцезнаходження та історія створення

Національний парк “Біловезька пуща” розташований на території Каменецького і Пружанского районів Брестської області і Свислочского району Гродненскої області. Адміністративний центр національного парка знаходиться в селищі Каменюки Каменецького району. Державний національний парк “Біловезька пуща”, розташований на території Республіки Білорусь, являє собою єдиний природний комплекс з Біловезьким національним парком Республіки Польща. Площа національного парку складає з білоруської сторони 87 363 га; з польської – 10 501 га.

“Біловезька пуща” – один із найстарших заповідників у світі. Як охоронна природна територія Біловезька пуща відома з кінця XIV – початку XV ст., коли Великий князь Ягайло оголосив її заповідною. Територія Біловезької пущі в кінці XIII – початку XIV ст. володіють литовські князі, в 1386 г. пуща перейшла у володіння Речі Посполитої, а в 1795 г. – увійшла в склад Росії. Після закінчення Першої світової війни Біловезька Пуща належить Польщі, а з 1939 р. входить у склад Білоруської РСР і отримує статус державного заповідника. Після закінчення Другої світової війни частина заповідника разом з його історичним центром - селищем Біловежа відійшли до Польщі. В серпні 1957 р. заповідник був реорганізований в Державне заповідно-мисливське господарство, основним завданням якого стало розведення диких тварин і організація полювань для високопоставлених чиновників. Постановою Радою Міністрів Республіки Білорусь від 16 вересня 1991 р. № 352 ГЗОХ був реорганізований і в його межах з метою збереження унікального природного комплексу, а також створення умов для екологічного і естетичного виховання нащадків був створений перший в Республіці Білорусь державний національний парк “Біловезька пуща”.

В 1992 р. рішенням ЮНЕСКО Біловезька пуща включена в Список всесвітнього та культурного і природного спадщини, в 1993 г. їй присвоєний статус біосферного заповідника, а в 1998 г. – статус ключової орнітологічної території міжнародного значення. В 1997 р. національний парк “Біловезька пуща” нагороджений дипломом Ради Європи за успіхи в охороні природи.

Цікаві статті з розділу

Характеристика ґрунтового покриву
У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...