Місцезнаходження та історія створення
Національний парк “Біловезька пуща” розташований на території Каменецького і Пружанского районів Брестської області і Свислочского району Гродненскої області. Адміністративний центр національного парка знаходиться в селищі Каменюки Каменецького району. Державний національний парк “Біловезька пуща”, розташований на території Республіки Білорусь, являє собою єдиний природний комплекс з Біловезьким національним парком Республіки Польща. Площа національного парку складає з білоруської сторони 87 363 га; з польської – 10 501 га.
“Біловезька пуща” – один із найстарших заповідників у світі. Як охоронна природна територія Біловезька пуща відома з кінця XIV – початку XV ст., коли Великий князь Ягайло оголосив її заповідною. Територія Біловезької пущі в кінці XIII – початку XIV ст. володіють литовські князі, в 1386 г. пуща перейшла у володіння Речі Посполитої, а в 1795 г. – увійшла в склад Росії. Після закінчення Першої світової війни Біловезька Пуща належить Польщі, а з 1939 р. входить у склад Білоруської РСР і отримує статус державного заповідника. Після закінчення Другої світової війни частина заповідника разом з його історичним центром - селищем Біловежа відійшли до Польщі. В серпні 1957 р. заповідник був реорганізований в Державне заповідно-мисливське господарство, основним завданням якого стало розведення диких тварин і організація полювань для високопоставлених чиновників. Постановою Радою Міністрів Республіки Білорусь від 16 вересня 1991 р. № 352 ГЗОХ був реорганізований і в його межах з метою збереження унікального природного комплексу, а також створення умов для екологічного і естетичного виховання нащадків був створений перший в Республіці Білорусь державний національний парк “Біловезька пуща”.
В 1992 р. рішенням ЮНЕСКО Біловезька пуща включена в Список всесвітнього та культурного і природного спадщини, в 1993 г. їй присвоєний статус біосферного заповідника, а в 1998 г. – статус ключової орнітологічної території міжнародного значення. В 1997 р. національний парк “Біловезька пуща” нагороджений дипломом Ради Європи за успіхи в охороні природи.
Цікаві статті з розділу
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...
Аналіз діяльності підприємства Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства
Практика
проходила в Західно-Чорноморському басейновому управлінні охорони, використання
і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Одеському
територіальному відділі з 8 с ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.