Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Концепція ризику у сучасній екології та гігієні
Оцінка експозиції може базуватися на прямих та непрямих методах дослідження. До прямих методів належать індивідуальний моніторинг експозицій,
що передбачає безпосереднє вимірювання рівнів впливу досліджуваного фактора на конкретну людину, та застосування біологічних маркерів.
Біологічні маркери (біомаркери) поділяються на біомаркери експозиції, біомаркери ефекту та біомаркери сприйнятливості. Як біомаркер
експозиції
найчастіше використовують вміст екзогенної хімічної речовини, її метаболіту або продукту взаємодії між хімічною речовиною та якою-небудь молекулою чи клітиною, що свідчить про те, що відбувся вплив, та про його рівень (табл.1). Останніми роками для оцінки експозиції як біомаркери стали використовувати такі чутливі та специфічні тести, як вміст сполук деяких хімічних речовин з ДНК, сироватковим білком, еритроцитами, наприклад, сполука бенз(а)пірену (при вивченні викидів коксових печей, оцінці ризику при вживанні смаженого м`яса та ін.). Біомаркер ефекту
– показник, що кількісно характеризує біохімічні, фізіологічні зміни в організмі, в поведінці людини, ступінь якого визначає фактичне чи потенційне порушення здоров`я, чи ризик розвитку хвороби.
Біомаркер сприйнятливості
– показник вродженої чи набутої здатності організму реагувати на вплив певного фактора навколишнього середовища. Цей різновид біомаркерів використовується при виявленні потенційно надчутливих людей та підгруп, що потребують підвищеної уваги при оцінці ризику несприятливих змін у стані здоров`я населення.
Таблиця 1 – Приклади маркерів експозиції
|
Речовина |
Біологічний маркер |
|
Моноксид вуглецю |
Вміст HbCO у крові |
|
Свинець |
Вміст свинцю у крові |
|
Алкогольні напої |
Вміст етанолу у видихуваному повітрі |
|
Леткі органічні сполуки |
Вміст легких органічних сполук у видихуваному повітрі |
|
Лікарські речовини |
Концентрація лікарських речовин у крові або їх метаболітів у сечі |
|
Цигарковий дим |
Вміст котиніну у сечі |
|
Пентахлорфенол |
Вміст пентахлорфенолу у сечі |
Непрямі (опосередковані) методи
оцінки експозиції ґрунтуються на використанні даних моніторингу якості навколишнього середовища та його окремих об`єктів. Моніторинг якості навколишнього середовища – це періодичний або систематичний (постійний) відбір та аналіз проб різних об`єктів середовища ( вода, атмосферне повітря, продукти харчування, ґрунт). При оцінці експозиції за допомогою непрямих методів поряд з результатами фактичних вимірювань можуть використовуватися дані, отримані шляхом математичного моделювання поширення забруднення від джерела його утворення до місця впливу.
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...
Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її
складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування:
Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...