Якісна оцінка захищеності ґрунтових вод
Якісна оцінка природних ґрунтових вод дається за такими показниками.
1) глибина залягання ґрунтових або потужність зони аерації;
2) будова й літологічні особливості порід зони аерації;
3) потужності слабкопроникнених порід у розрізі зони аерації;
4) фільтраційні властивості порід зони аерації і перш за все слабопроникнених різностей.
Найменше захищеними є ґрунтові води в умовах , коли зона аерації представлена добре проникне ними відкладеннями і у їх розрізі відсутні слабкопроникнені літологічні різності. Збільшення глибини залягання ГВ хоча й покращує їх захищеність, але вплив цього фактору менше істотний, ніж наявність водоупорних порід у розрізі зони аерації.
Якісна оцінка природної захищеності ґрунтових вод може бути виконана на основі визначення категорій захищеності ґрунтових вод I, II, III, IV, V, VI у балах. Більш високим категоріям відповідає більша сума балів – сумарний показник захищеності ґрунтових вод.
Як вихідна оцінка для оцінки балів прийняте визначення за формулою (2.2) часу фільтрації її крізь зону аерації, складену з добре проникнених порід (Кф=2 м/добу) потужністю 10 м. Час фільтрації t1 крізь зону аерації потужністю 20 м, яка складена такими породами, приблизно вдвоє більший (t2=2t1); крізь зону аерації потужністю 20 м утроє більший (t3=3ti) тощо.
Звичайно зона аерації (глибина залягання ГВ) коливається від 3 до 30 м, рідко перевищуючі 40 – 50 м. Тому виділяються 5 градацій глибин залягання: до 10, 10 – 20, 20-30, 30-40, більш 40 м. Першій градації з мінімальною (до 10 м) глибиною залягання рівня ґрунтових вод, час фільтрації для якої дорівнює t1, відповідає 1 бал ; другий – 2 бали, третій – 3 бали , четвертій – 4 бали, п’ятій (більш ніж 40 м) – 5 балів (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Градації глибин залягання рівней ґрунтових вод та кількість балів, яка їм відповідає
|
Номер градації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Глибина ,м |
<10 |
10-20 |
20-30 |
30-40 |
>40 |
Потужність слабопроникнених порід зони аерації поділяється на 11 градацій (до 2, 2-4, 4-6 . понад 20 м) а серед них за літологічними та фільтраційними особливостями виділяються 3 групи: а – супіски , легкі суглинки з Кф= 0.1- 0.01 м/ добу; - важкі суглинки й глини з Кф менш 0.001м/ добу; в – проміжна між а та с – суміш порід з значеннями Кф=0.01-0.001 м/ добу (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Градації потужностей слабопроникних порід зони аерації та кількість балів,яка їм відповідає
|
Номер градації |
Потужність відкладень , м |
Група відкладень | ||
|
a |
в |
c | ||
|
1 |
<2 |
1 |
1 |
2 |
|
2 |
2-4 |
2 |
3 |
4 |
|
3 |
4-6 |
3 |
4 |
6 |
|
4 |
6-8 |
4 |
6 |
8 |
|
5 |
8-10 |
5 |
7 |
10 |
|
6 |
10-12 |
6 |
9 |
12 |
|
7 |
12-14 |
7 |
10 |
14 |
|
8 |
14-16 |
8 |
12 |
16 |
|
9 |
16-18 |
9 |
13 |
18 |
|
10 |
18-20 |
10 |
15 |
20 |
|
11 |
>20 |
12 |
18 |
25 |
Цікаві статті з розділу
Екологічна проблема Дніпра
Вода
є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність
води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на
невичерпний дар природи. Однак ...
Гідрологічні характеристики річки
Територією
Сумської області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належати,
до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула,
Псел. Хорол. Густота річкової сі ...
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.