Дешифрування аерокосмознімків
Дистанційні зображення земної поверхні (аерокосмознімків) з'являються перед очима дослідника у незвичних масштабі, проекції і кольорі. Щоб використовувати знімки для вивчення і картографування стану навколишнього середовища, необхідно навчитися їх дешифрувати. Повноцінні геоекологічні дослідження повинні ґрунтуватися на використанні матеріалів аерофотознімання і космічних знімків високої якості.
Дешифрування - процес розпізнавання об'єктів по їх зображеннях, визначення якісних і кількісних характеристик цих об'єктів, вивчення ландшафтоутворюючої і екологічної ролі різних факторів.
Технологічна схема дешифрування включає збір аналітичних даних про компоненти природи, видах господарської діяльності і їх типізацію; виявлення і типізацію природно-територіальних комплексів і природно-господарських систем.
Застосовується предметне і логічне дешифрування. Перше виконується шляхом порівняння зображень і об'єктів у натурі. Останні орієнтуються за прямими дешифрувальними ознаками: за формою, розміром, тоном, малюнком і структурним зображенням. Друге засновано на використанні закономірних взаємозв'язків компонентів ландшафту. Через характеристику об'єктів, безпосередньо зображених на знімках, логічним шляхом роблять висновок про наявність і властивості об'єктів і явищ, що сховані, але зв'язані з першими закономірними зв'язками. Об'єкти, що спостерігаються, по яких дешифрируются інші компоненти ландшафту, називаються індикаторами, а сам метод - ландшафтним методом дешифрування.
Досвід показав, що найбільш продуктивно дешифрування в тому випадку, якщо до інтерпретації зображень підходять не аналітично, виходячи з індикаторних здібностей окремих компонентів природи, а системно, ґрунтуючись на індикаторних властивостях ландшафтно-екологічних комплексів у цілому. Існує закономірний зв'язок тектонічної будови, типів і форм рельєфу, літології поверхневих відкладень, рослинності і тваринного світу, видів господарської діяльності з ландшафтами і морфологічними ПТК.
Дешифрування здійснюється за загальноприйнятою схемою:
попереднє дешифрування → польові дослідження → камеральне дешифрування → контроль. На першому етапі на знімках виділяються основні типи малюнків і створюється контурна основа. У польових дослідженнях використовується метод вивчення ключових ділянок і проведення ландшафтних профілів.
Робота на ключових ділянках. В основу складання геоекологічних карт кладеться процес поконтурного дешифрування. Важливим показником кондиційності карт є число ключових ділянок, відношення зайнятої ними площі до загальної площі зйомки, а також число і довжина ландшафтних профілів.
Метод ключів заснований на типологічних властивостях ПТК. Завдяки ключам скорочується обсяг робіт: дослідникові немає потреби затримуватися на описі кожного контуру, якщо по ряду ознак його можна віднести до уже відомого типу. Опис ведеться по повній програмі геоекологічних досліджень. Виявляються індикатори. Надалі такі ознаки, як елементи геологічної будови форми рельєфу, рослинність, дозволяють дізнаватися однотипні природні комплекси й екстраполювати на них характеристики, отримані на ключах.
Цікаві статті з розділу
Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального
природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих
організмів з навколишнім середовищем (д ...
Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього
середовища" - "Тваринний світ та його охорона".
Тваринний світ є важливою частиною
біосфери нашої планети. ...
Технологія метанового зброджування гнойової біомаси
Робота виконана на основі даних отриманих під
час проходження виробничої практики в сільськогосподарському товаристві
з обмеженою відповідальністю розташованому у Васильківському районі Київ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.