Дешифрування аерокосмознімків

Дистанційні зображення земної поверхні (аерокосмознімків) з'являються перед очима дослідника у незвичних масштабі, проекції і кольорі. Щоб використовувати знімки для вивчення і картографування стану навколишнього середовища, необхідно навчитися їх дешифрувати. Повноцінні геоекологічні дослідження повинні ґрунтуватися на використанні матеріалів аерофотознімання і космічних знімків високої якості.

Дешифрування - процес розпізнавання об'єктів по їх зображеннях, визначення якісних і кількісних характеристик цих об'єктів, вивчення ландшафтоутворюючої і екологічної ролі різних факторів.

Технологічна схема дешифрування включає збір аналітичних даних про компоненти природи, видах господарської діяльності і їх типізацію; виявлення і типізацію природно-територіальних комплексів і природно-господарських систем.

Застосовується предметне і логічне дешифрування. Перше виконується шляхом порівняння зображень і об'єктів у натурі. Останні орієнтуються за прямими дешифрувальними ознаками: за формою, розміром, тоном, малюнком і структурним зображенням. Друге засновано на використанні закономірних взаємозв'язків компонентів ландшафту. Через характеристику об'єктів, безпосередньо зображених на знімках, логічним шляхом роблять висновок про наявність і властивості об'єктів і явищ, що сховані, але зв'язані з першими закономірними зв'язками. Об'єкти, що спостерігаються, по яких дешифрируются інші компоненти ландшафту, називаються індикаторами, а сам метод - ландшафтним методом дешифрування.

Досвід показав, що найбільш продуктивно дешифрування в тому випадку, якщо до інтерпретації зображень підходять не аналітично, виходячи з індикаторних здібностей окремих компонентів природи, а системно, ґрунтуючись на індикаторних властивостях ландшафтно-екологічних комплексів у цілому. Існує закономірний зв'язок тектонічної будови, типів і форм рельєфу, літології поверхневих відкладень, рослинності і тваринного світу, видів господарської діяльності з ландшафтами і морфологічними ПТК.

Дешифрування здійснюється за загальноприйнятою схемою:

попереднє дешифрування → польові дослідження → камеральне дешифрування → контроль. На першому етапі на знімках виділяються основні типи малюнків і створюється контурна основа. У польових дослідженнях використовується метод вивчення ключових ділянок і проведення ландшафтних профілів.

Робота на ключових ділянках. В основу складання геоекологічних карт кладеться процес поконтурного дешифрування. Важливим показником кондиційності карт є число ключових ділянок, відношення зайнятої ними площі до загальної площі зйомки, а також число і довжина ландшафтних профілів.

Метод ключів заснований на типологічних властивостях ПТК. Завдяки ключам скорочується обсяг робіт: дослідникові немає потреби затримуватися на описі кожного контуру, якщо по ряду ознак його можна віднести до уже відомого типу. Опис ведеться по повній програмі геоекологічних досліджень. Виявляються індикатори. Надалі такі ознаки, як елементи геологічної будови форми рельєфу, рослинність, дозволяють дізнаватися однотипні природні комплекси й екстраполювати на них характеристики, отримані на ключах.

Цікаві статті з розділу

Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації, коріння якого сягають у надра пе ...

Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність України є її національним багатством. Особливості географічного положення України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її території багатої рослин ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...