Загальна характеристика лісів України
Важливим показником стану лісів з погляду довгострокової перспективи їх використання є вікова структура лісів – розподіл площ лісів за групами віку. В українському господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40-60 років), пристигаючі (60-80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Економічно найбільш вигідним є рівномірний розподіл площ насаджень за групами віку. На жаль, ліси України характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку зі значним переважанням молодняків та середньовікових (70-80% від усіх площ) і недостатньою кількістю стиглих та перестійних (6-15%).
Іншою важливою ознакою є бонітет, який визначається рядом характеристик: середньою висотою дерев залежно від віку, середнім об’ємом стовбура, кількістю дерев на 1 га, а отже – запасом деревини (об’єм деревини на 1 га), поточним і середнім приростами запасу деревини. Для кожної породи та бонітету складаються таблиці ходу росту лісостану, які відображають величину вище перелічених показників, починаючи від посадки і до віку перестиглості, з інтервалом у 10-20 років.
У лісничій термнології для характеристики лісів існує термін «нормальне насадження», замість якого ми будемо використовувати поняття «нормальний ліс». Нормальний ліс – це здоровий, могутній, самодостатній, здатний самотужки боротись і перемагати хвороби та зовнішні впливи. Нормальні лісостани становлять лісову систему, стійку до кліматичних впливів, найбільш продуктивну для експлуатації та найбільш ефективну з погляду її захисних функцій.
Дослідження показало, що ділянки таких недоторканих лісів усе ще трапляються в Україні, зокрема, в гірських, важкодоступних районах Карпат. У цілому ж по країні ситуація зі станом лісів досить складна.
Порівняння показників реальних та нормальних лісів показує, що на сьогодні типовий стан українських лісів характеризується такими показниками:
– густина насаджень і об’єм деревини в молодих лісах перевищують відповідні характеристики нормального лісу;
– для насаджень середнього віку характеристики реальних лісостанів близькі до характеристик нормальних лісів;
– починаючи з пристигаючих насаджень, спостерігається різке зниження запасів у реальних лісостанах, порівняно з нормальними лісами;
– стиглі лісостани надмірно зріджені внаслідок різного роду рубок, пов’язаних із «доглядом» за лісом. Такі ліси, як правило, наближаються до розряду деградованих.
На території України ліси найбільше розповсюджені в зоні Полісся та гірських зонах Карпат і Криму. В зоні Лісостепу ліси росповсюджені нерівномірно і в меншій мірі, ніж у вищезгаданих географічних зонах. У гірських зонах України для лісів характерний висотний розподіл. У різних гірських поясах буде переважати та чи інша порода дерев, яка і визначатиме тип лісу: широколистяний (дубові, букові), хвойний або мішаний.
Таким чином, ми коротко розглянули характеристику лісів України. Далі зробимо детльніший огляд ролі лісів у природі та значення їх для суспільства.
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства слід віднести проблеми екологічні - проблеми раціонального використання природних ресу ...
Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології
Температура, як параметр теплового процесу, не піддається безпосередньому
вимірюванню. Одночасно вона є функцією стану речовини i зв'язана з внутрішньою
енергією тіл, а через енергію зв'язан ...
Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
док ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.