Загальна характеристика лісів України

Важливим показником стану лісів з погляду довгострокової перспективи їх використання є вікова структура лісів – розподіл площ лісів за групами віку. В українському господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40-60 років), пристигаючі (60-80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Економічно найбільш вигідним є рівномірний розподіл площ насаджень за групами віку. На жаль, ліси України характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку зі значним переважанням молодняків та середньовікових (70-80% від усіх площ) і недостатньою кількістю стиглих та перестійних (6-15%).

Іншою важливою ознакою є бонітет, який визначається рядом характеристик: середньою висотою дерев залежно від віку, середнім об’ємом стовбура, кількістю дерев на 1 га, а отже – запасом деревини (об’єм деревини на 1 га), поточним і середнім приростами запасу деревини. Для кожної породи та бонітету складаються таблиці ходу росту лісостану, які відображають величину вище перелічених показників, починаючи від посадки і до віку перестиглості, з інтервалом у 10-20 років.

У лісничій термнології для характеристики лісів існує термін «нормальне насадження», замість якого ми будемо використовувати поняття «нормальний ліс». Нормальний ліс – це здоровий, могутній, самодостатній, здатний самотужки боротись і перемагати хвороби та зовнішні впливи. Нормальні лісостани становлять лісову систему, стійку до кліматичних впливів, найбільш продуктивну для експлуатації та найбільш ефективну з погляду її захисних функцій.

Дослідження показало, що ділянки таких недоторканих лісів усе ще трапляються в Україні, зокрема, в гірських, важкодоступних районах Карпат. У цілому ж по країні ситуація зі станом лісів досить складна.

Порівняння показників реальних та нормальних лісів показує, що на сьогодні типовий стан українських лісів характеризується такими показниками:

– густина насаджень і об’єм деревини в молодих лісах перевищують відповідні характеристики нормального лісу;

– для насаджень середнього віку характеристики реальних лісостанів близькі до характеристик нормальних лісів;

– починаючи з пристигаючих насаджень, спостерігається різке зниження запасів у реальних лісостанах, порівняно з нормальними лісами;

– стиглі лісостани надмірно зріджені внаслідок різного роду рубок, пов’язаних із «доглядом» за лісом. Такі ліси, як правило, наближаються до розряду деградованих.

На території України ліси найбільше розповсюджені в зоні Полісся та гірських зонах Карпат і Криму. В зоні Лісостепу ліси росповсюджені нерівномірно і в меншій мірі, ніж у вищезгаданих географічних зонах. У гірських зонах України для лісів характерний висотний розподіл. У різних гірських поясах буде переважати та чи інша порода дерев, яка і визначатиме тип лісу: широколистяний (дубові, букові), хвойний або мішаний.

Таким чином, ми коротко розглянули характеристику лісів України. Далі зробимо детльніший огляд ролі лісів у природі та значення їх для суспільства.

Цікаві статті з розділу

Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
Нині у світі активізується процес переходу від фронтальної, споживацької моделі функціонування національних господарств до моделі екологобезпечного самопідтримуючого соціально-економічного р ...

Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи «людина-місто». Саме місто з усіма й ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...