Фітомеліорація кліматичного режиму великих міст

У місті вплив зелених насаджень на прилеглу територію обмежується забудовою. Рекомендується з метою підвищення ефективності впливу зелених насаджень на мікроклімат прилеглих територій створювати в містах зелені смуги завширшки 75-100 м через кожні 400-500 м.

Аналіз територіального розподілу озеленення {всіх типів функціонального призначення) свідчить про те, що в новій забудові насаджень більшості міст відсутнє подібне чергування зелених смуг, здатних впливати на мезоклімат прилеглих територій.

Вологість повітря під кронами насаджень характеризується більш низькою амплітудою коливань, ніж на відкритій міській території: в парку вона становить 6,9% , на площі — 15,2%.

Головною причиною різкого зниження відносної вологості повітря в містах є наявність великих площ мертвих підстеляючих поверхонь (бруківки, дахів, які, акумулюючи тепло, висушують повітря). Водночас ці поверхні не здатні затримувати опади, тим більше, що вони розміщені таким чином, щоби забезпечити прискорене скидання їх у каналізацію. В центрі міста транспіраційних площ мало.

Причин спаду охолоджуючої вологості в місті декілька, але дві з них видимі і їх необхідно брати до уваги в подальшому розвитку міської забудови і екологічній оптимізації. По-перше — це мала площа вегетуючих, транспіруючих вологу зелених насаджень. По-друге — велика кінетика руху опадів, що випали, на ущільнені штучні поверхні (часто з великими ухилами) дахів, вуличних бруківок, площ і площадок. Необхідно, щоби поруч із замощеннями були перехоплюючі стік вегетуючі шорсткі поверхні газонів, квітників, деревно-чагарникових насаджень, які акумулюють вологу і віддадуть її атмосфері у вигляді прохолоди поступово, покращуючи таким чином мікроклімат сусідніх вулиць і площ.

Щоб краще зрозуміти метеорологічний феномен міста і цілеспрямовано впливати на покращення мікроклімату, необхідно знати стан поверхневого енергетичного балансу. Його можна записати таким чином:

Рсвв+АТ = ТПч + ТПс + ТПГ,

де Рсввв — сумарне всехвильове випромінювання; Ат — антропогенний штучний тепловий потік; ТПЧ — чутливий тепловий потік; ТПС — прихований тепловий потік; ТПТ — ґрунтовий тепловий потік, або накопичення.

Поділ енергії на енергію чутливих, прихованих і ґрунтових теплових потоків у місті є фундаментально важливим у поясненні таких явищ, як міський "теплий острів".

Повне значення енергетичного балансу міської території важко отримати через різнорідність поверхні, яка є характерною для орографії багатьох міст. Складно також взяти до уваги теплоперенос від рослинного покриву до урбанізованих шарів міста, і навпаки. Проте вже сьогодні можна підрахувати, наприклад, дефіцит транспірації. Відносний поділ енергії на чутливий і приховані теплові потоки залежить головним чином від площі, зайнятої транспіруючою рослинністю, а також від залишкової вологи, скупченої в місті після дощу.

Підвищення відносної вологості повітря в прилеглих до зелених масивів територіях пов'язане насамперед з величиною площі випаровування, тобто площі листових пластинок рослин усіх горизонтів біогеоценозу.

На відміну від водних поверхонь, які випаровують вологу в атмосферу, перебуваючи з нею в безпосередньому контакті, рослинність випаровує її шляхом механізму транспірації, який є складовою біосистеми рослинного організму. Водяні радіальні потоки перетинаються латеральними потоками перегрітого міського повітря. Зволожені і облегиіені латералі радіалізуються, внаслідок чого латерально-радіальний рух спрямовується в бік забудови і замощення.

Цікаві статті з розділу

Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах. Серед існуючих напрямків приро ...

Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
Тема контрольної роботи "Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем". В умовах зростаючого антропогенного впливу на навколишнє середовище оч ...

Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...