Оцінка небезпеки розвитку прискореної ерозії ґрунтового покриву фермерського господарства Миколаївської області

Оцінка небезпеки розвитку прискорених процесів вітрової ерозії ґрунтового покриву фермерського господарства проводиться на основі даних про агрофізичні показники ґрунтового покриву та метеоданих про повторюваність пилових бур та швидкість вітру під час них.

Величину потенційно можливих втрат ґрунту від дефляції розраховують за залежністю:

(1.5)

де Ер - потенційно можливі втрати ґрунту, т/(га рік);, b - коефіцієнти, які залежать від генезису, гранулометричного складу, фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунту (див. табл.3.5);- грудкуватість поверхневого шару ґрунту, %;- коефіцієнт руйнування агрегатів;- кількість годин з проявленням вітрової ерозії за рік (дорівнює тривалості пилових бур);ах - середня максимальна швидкість вітру конкретного району (дорівнює середній максимальній швидкість вітру при пилових бурях 20%-ої забезпеченості), м/с;аg - базова швидкість вітрового потоку в аеродинамічній трубі, м/с (Vаер=23 м/c);

,1 - перерахування з г/м2 за хвилину на т/(га рік).[1]

Середньозважена величина потенційно можливих втрат ґрунту по полю:

сз, = Еp1*S1+ Еp2*S2+ Еp3*S3)/(S1+S2+S3), т/га (1.6)

де: S1, S2, S3 - площі ґрунтів фермерського господарства ( чорнозем лучний середньо суглинковий, чорнозем південний солонцюватий легкоглинистий, темно-каштановий солонцюватий середньо глинистий відповідно).

=2500га; S2=4000га; S3=3700га.

Отже провівши оцінку небезпеки розвитку прискореної ерозії ґрунтового покриву фермерського господарства “Радість” можна сказати, що вітрова ерозія чорнозему лучного середньосуглинкового становить 570 т/(га рік), що свідчить про дуже сильну інтенсивність ерозії даного ґрунту на території фермерського господарства. Щодо чорнозему південного солонцюватого легкоглинистого та темно-каштанового солонцюватого середньоглинистого ґрунту то інтенсивність їх ерозії становить 1952 т/(га рік) та 163 т/(га рік). Дані показники свідчать про катастрофічну інтенсивність ерозії для чорнозему південного та сильну для темно-каштанового. Середньозважений показник по полю становить 964 т/(га рік), тобто інтенсивність ерозії ґрунтів фермерського господарства катастрофічна. Найбільш сприятливими місяцями для виникнення ерозії є квітень та серпень, найменші показники становлять в січні, листопаді, грудні. Для зміни даної тенденції необхідно здійснювати протиерозійні заходи, а саме: ґрунтозахисні системи обробітку ґрунту, необхідні зміни у співвідношенні основних угідь, помірне зволоження при зрошенні тощо.

Висновки до першого розділу:

Найбільший відсоток площі території Миколаївської області займають сільськогосподарські угіддя - 81,7%. Ґрунти Миколаївщини представлені чорноземами лучні в центральній частині та на північному заході і південними чорноземами та темно-каштановими ґрунтами на півдні області.

Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) для періоду вегетації становить 0,95, тобто за гідротермічними умовами Миколаївська область оцінюється як посушлива територія.

Сумарна екологічна оцінка становить 0,03 тобто позитивна, що свідчить про те, що рівень антропогенного навантаження в Миколаївській області оцінюємо як “допустимий”.

Ґрунтовий покрив фермерського господарства складають такі ґрунти як чорнозем лучний середньосуглинковий, чорнозем південний солонцюватий легкоглинистий та темно-каштановий солонцюватий середньоглинистий. Середньозважений показник вітрової ерозії по полю становить 964 т/(га рік), тобто інтенсивність ерозії ґрунтів фермерського господарства катастрофічна.

Цікаві статті з розділу

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування: Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...

Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...