Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу.
Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ.
Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:
· встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу;
· встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу;
· охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об'єктів тваринного світу;
· охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;
· запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;
· формування екологічної мережі, створення державних заповідників, заказників і визначення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні;
· встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
· розроблення і впровадження програм (планів дій) щодо збереження та відтворення видів диких тварин, які перебувають під загрозою зникнення;
· розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для зберігання генетичного матеріалу;
· встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування;
· регулювання вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій; надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій;
· організації наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів щодо охорони тваринного світу;
· виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин;
· пропаганди важливості охорони тваринного світу;
· здійснення контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу;
· проведення заходів екологічної безпеки;
· запобігання проникненню в природне середовище України чужорідних видів диких тварин та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення;
· створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;
· урахування питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів та здійснення господарської діяльності;
· регулювання вивезення за митний кордон України об'єктів тваринного світу;
· стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу;
· проведення відповідно до законодавства інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.
З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території чи на певні строки в порядку, передбаченому цим законом та іншими нормативно-правовими актами. Під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:
· збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;
· недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;
· збереження цілісності природних угруповань диких тварин;
· додержання науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення;
Цікаві статті з розділу
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Вплив техногенного забруднення атмосфери на лісові насадження правобережжя Середнього Придніпров’я
Тема затверджена наказом в університеті № ____ від ____________
Термін подачі студентом завершеної випускної роботи 01.06. 2011 р.
Випускна робота може бути подана у рукописній формі, ма ...
Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного
прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина
отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи,
почал ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.