Використання відвалів для до вилучення заліза

За роки індустріального розвитку СРСР на території держав СНД утворилася велика кількість відвалів, складів, сховищ відходів видобутку, збагачення корисних копалин і їх переробки. В окремих регіонах утворилися величезні концентрації вилученої з надр мінеральної маси, що мають планетарні масштаби.

Характерним прикладом є Криворізький басейн. У відвалах його родовищ міститься, за різними оцінками, від 10 до 13млрд. т. розкривних порід, а в хвостосховищах - від 4 до 6 млрд. т. відходів збагачення бідних залізних руд (головним чином,магнетитового, в незначній кількості гематитового складу). Кількість оксиду заліза у відвалах становить 392,064 млн. т [46] і співвідноситься з розвіданими запасами залізної руди, яких нараховується сьогодні більш ніж 32 млрд. т [47].Протягом останніх років все активніше вивчаєтьсяможливість використання накопиченої у відвалах іхвостосховищах Криворізького басейну мінеральної маси. Ставиться питанняпро надання їм статусу техногенних родовищ. З кожним роком стає все ясніше, що відсутність прийнятих на державному рівні методів оцінки техногенних родовищ гальмує введення їх в експлуатацію. Виходячи з відмінностей у способах формування, транспортування,складування відходів, техногенні родовища Криворізького басейну та аналогічних басейнів і родовищ планети можна розділити на два класи:

Складені техногенними покладами природних корисних копалин;

Складені покладами техногенних корисних копалин.

До перших належать відвали гірничодобувних підприємств басейну, які складені вилученими з надр, переміщеними та складованими розкривними гірськими породами: осадовими, метаморфічними, метасоматичними, магматичними,гіпергенними та іншими за своєю природою. Їх мінеральний і хімічний склад, текстура, структура, фізичні, технологічні, технічні та інші характеристики практично не змінилися порівняно з відповідними параметрами цих гірських порід у корінному заляганні.

До других належать, головним чином, відходи збагачення бідних залізних руд (магнетитових, в значно меншій кількості гематитових) - т.зв. «Лежалі хвости» збагачувальних фабрик. Вони являють собою подрібнений матеріал вихідної руди, в якій порушена її текстура і структура. Внаслідок вилучення з продуктів подрібнення рудних мінералів мінеральний і хімічний склад відходів збагачення (т.зв. «Поточних хвостів») істотно відрізняється від складу вихідної руди. Складське господарство поточних хвостів у хвостосховищах супроводжується гравітаційною диференціацією подрібненого матеріалу. Як наслідок, мінеральний і хімічний склад лежалих хвостів у конкретних ділянках хвостосховищ помітно різняться. Практично змінюється і природа корисної копалини: з метаморфогенного воно перетвориться в техногенне роззсипне.

Існують ТР, проміжні за своєю природою, наприклад зосереджені в складах дробильно-сортувальних фабрик (ДСФ) шахт Кривбасу. Крупнозерниста складова цього матеріалу (більше 1,0 мм) близька до корисної копалини першого класу, дрібнозерниста (менше 1,0 мм) -другого. Техногенні родовища першого класу до теперішнього часу більш глибоко вивчені, зроблені перші кроки в напрямку їх промислової експлуатації. Для деяких гірських порід,видобутих з надр попутно із залізними рудами, і для деяких напрямів їх застосування проблему утилізації можна вважати теоретично і практично вирішеною. Організовано виробництво щебеню різних марок, бутового каменю, баластного сировини і деяких інших матеріалів для дорожнього будівництва з гранітоїдів, некондиційних магнетит-силікатних кварцитів, різного складу сланців.

Крім того спеціальні мінералогічні, геологічні,геохімічні, технологічні, технічні дослідження останніх10-15 років показали можливість використання багатьох розкривних гірських порід родовищ Криворізького басейну:

Визначені сфери застосування низькосортного технічного тальку, ресурси якого в межах гірничих відходів розроблюваних родовищ перевищують 3 млрд. т.;

Розроблена технологія виробництва високоякісного гранатового концентрату зі сланців, підстилаючих продуктивних товщ Аннівського та інших родовищ Кривбасу, гірські породи яких метаморфізовані в умовах епідот-амфіболітовую і амфіболітової фацій; прогнозні ресурси гранатової сировини тільки Аннівського родовища перевищують 1 млрд. т., розвідані запаси становлять понад 100 млн. т.;

Цікаві статті з розділу

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність
Актуальність теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому світі дуже велика увага приділяється проблемі збільшення білкових ресурсів і підвищення біологічної цінності різних харчових пр ...

Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах. Серед існуючих напрямків приро ...