Біобезпека в Україні: погляд громадськості

У пресі вже не один рік з'являються висловлювання про те, що ГМ-рослини - це «їжа Франкенштейна», атомна бомба сповільненої дії, що вибухає і таке інше. Тому, оцінюючи ризики, пов'язані з генетично модифікованими організмами (ГМО), слід наголосити, що для людства і взагалі для екологічного стану довкілля вони надто істотні.

Про «за» і «проти» ГМО, про можливі віддалені наслідки поширення трансгенів і чому українська влада вже багато років ігнорує цю проблему - в інтерв'ю першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко.

- Пані Тетяно, чому в світі постійно ведуться, а останнім часом загострюються дискусії щодо генетично модифікованих продуктів?

- ГМО з'явились наприкінці 80-х років минулого століття, і відтоді перед вченими постають непрості питання, пов'язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків їх поширення та безконтрольного вживання ГМ-продуктів. Генетично модифікований організм містить нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генетичній інженерії.

Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біорізноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності. За останнє десятиріччя площа, засіяна трансгенами, збільшилася на планеті у майже у 40 разів. Якщо в 1996 році вона становила приблизно 2,8 млн га, то нині, за оцінкою фахівців, вже перевищує 85 млн га.

В Україні офіційно жоден сорт ГМ-рослин в комерційних цілях не вирощують. ГМ-сорти, створені компанією «Монсанто», досліджували у 1997 та 1998 роках, зокрема картоплю, стійку до колорадського жука, цукровий буряк, стійкий до певних гербіцидів, та кукурудзу, стійку до шкідливих комах. У 1999 році ці випробування було припинено через загрозу негативного впливу трансгенних сортів на здоров'я людини і довкілля.

Однак, як свідчать деякі джерела інформації, у 2006 році в Україні посівні площі сої та рапсу значно перевищували мільйон гектарів. Це найбільші посіви зазначених культур в Європі і, за різними даними, значна їх частина - ГМ-сорти.

Представники міжнародних організацій, які протидіють неконтрольованому поширенню ГМО, заявляють, що українські ринки вже насичені ГМ-продукцією, проте, на відміну від країн ЄС, вона тут не маркована.

- Чи є об'єктивна потреба у розвитку досліджень, пов 'язаних з ГМО?

- Розвиток науки - процес об'єктивний. Людина постійно прагне пізнати світ, в якому живе. Нині вчені намагаються зазирнути у глибини космосу і проникнути у мікросвіт. Однак, на мою думку, пізнання навколишнього середовища дедалі більше випереджає процес самовдосконалення людини. За останні століття ми значно просунулися в технологічній сфері, однак мало змінилися в питаннях моралі. Саме тому, рухаючись шляхом революційного наукового прогресу, ми можемо зайти на манівці, якщо людство не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація не перетвориться з чисто технократичної на гуманістичну.

На створення ГМО-продуктів вчені вийшли через розробки у військовій галузі, пов'язані зі створенням біологічної зброї. Згодом виявилося, що нові відкриття можуть бути корисними з погляду бізнесу, подолання продовольчої кризи у другій половині XX століття. Використання ГМО давало можливість розв'язати ряд найгостріших проблем у сільському господарстві: значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнути його втрат при зберіганні. Отже, почали створювати генетично модифіковані сорти найпоширеніших сільськогосподарських культур - сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряку, картоплі, стійких до гербіцидів, комах та вірусів.

Приблизно у середині сімдесятих років стало зрозумілим, що хімічні препарати в медицині вичерпують свої можливості, тому потрібно шукати інші технології боротьби проти хвороб і збереження здоров'я людини. Спочатку в науковому світі, а

потім і в широкому вжитку з'явилося таке поняття, як клонування. Багатьох пройняв страх - а чи готові ми до цього?

Я ще раз наголошую, що розвиток новітніх біотехнологій має спрямовуватися на дійсно виважені потреби всього людства, а не на догоду сьогочасним економічним чи політичним інтересам. Слід виробити юридичні й моральні засади і правила, які б спрямовували цей розвиток.

- Чи готовий світ до гри за правилами?

- Почну з того, що біологічна й генетична безпека є складовою національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку, встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу.

У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами у сфері поводження з генетично модифікованими організмами. Його основна мета - встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біорізноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. 11 вересня 2003 року Протокол офіційно набув чинності після того, як його ратифікували понад 50 країн світу.

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає в ...

Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного е ...

Гідрологічні характеристики річки
Територією Сумської області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належати, до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Густота річкової сі ...