Надра
Підземні води в області для господарчо-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.
Сумарна кількість затверджених запасів складає 514,8 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час введено в експлуатацію 20 ділянок, сумарний водозабір по яких складає 127,31 тис. м3/добу.
Мінеральні підземні води розвідані на 2 ділянках із запасами 186 м3/добу за категоріями А+В+С1, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка, з якої видобувається 35,4 м3/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу (табл.2.4.)
|
Баланс, сорт, марка корисної |
Кількість родовищ |
Одиниця виміру - |
Балансовi запаси на 01.01. 2002 | ||||||||||||
|
всього |
що розробляються | ||||||||||||||
|
Копалини |
Всьо го |
Розробляється |
А+В+С1 |
С2 |
А+В+С1 |
С2 | |||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 9 | ||||||||
|
ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ | |||||||||||||||
|
Газоподібні корисні копалини | |||||||||||||||
|
1 |
Газ вільний % від загальноукраїнського |
11 4,14 |
8 5,41 |
млн. куб. м |
10393 1,01 |
2206 0,61 |
8071 1,06 |
256 0,19 | |||||||
|
розчинений % від загальноукраїнського |
17 15,52 |
17 18,95 |
Загальні, млн. куб. м |
1364 4,17 |
29 0,49 |
1364 4,71 |
29 0,65 | ||||||||
|
2 |
Гелій у вільному газі % від загальноукраїнського |
1 1,49 |
1 1,79 |
тис. куб. м |
522 0,25 |
522 0,31 |
0 0 | ||||||||
|
Рідкі корисні копалини | |||||||||||||||
|
3 |
Нафта % від загальноукраїнського |
20 13,99 |
18 18,75 |
Видобувні, тис. т |
12834 9,7 |
514 1,45 |
12696 12,44 |
514 3,62 | |||||||
|
4 |
Конденсат % від загальноукр. |
11 6,59 |
8 7,21 |
Загальні, тис. т |
7728 4,47 |
598 1,62 |
7197 5,38 |
113 0,97 | |||||||
|
Конденсат % від загальноукраїнського |
11 6,59 |
8 7,21 |
Видобувні, тис. т |
2351 3,07 |
457 2,05 |
1964 3,56 |
57 0,78 | ||||||||
|
Тверді корисні копалини | |||||||||||||||
|
5 |
Торф % від загальноукраїнського |
198 12,43 |
88 17,05 |
тис. т |
64124 9,63 |
49030 17,94 |
58947 13,39 |
21874 17,74 | |||||||
|
6 |
Сапропель % від загальноукраїнського |
2 0,73 |
0 |
тис. т |
0 0 |
60 0,22 |
0 |
0 | |||||||
|
261 |
141 | ||||||||||||||
|
НЕМЕТАЛIЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ | |||||||||||||||
|
Гірничо-хімічні корисні копалини | |||||||||||||||
|
7 |
Бішофіт Розчин % від загальноукраїнського |
1 50 |
0 |
м3 /місяць |
0 |
0 |
0 |
0 | |||||||
|
8 |
Сира бішофiтова руда % від загальноукр. |
тис. Т |
0 |
74961 100 |
0 |
0 | |||||||||
|
Нерудні корисні копалини для металургії | |||||||||||||||
|
3 |
Пісок формувальний % від загальноукраїнського |
2 9,52 |
0 |
тис. т |
53105 5,73 |
52817 27,09 |
0 |
0 | |||||||
|
Будівельні корисні копалини | |||||||||||||||
|
9 |
Сировина цементна % від загальноукраїнського |
2 5,56 |
1 4,17 |
тис. т |
304467 10,56 |
291998 13,61 |
0 | ||||||||
|
Крейда % від загальноукраїнського |
тис. т |
240236 30,91 |
240236 34,51 |
0 | |||||||||||
|
Суглинок % від загальноукраїнського |
тис. т |
64231 33,78 |
51762 36,68 |
0 | |||||||||||
|
10 |
Крейда будівельна % від загальноукраїнського |
5 9,38 |
1 10 |
тис. т |
34788 6,91 |
5942 2,81 |
0 | ||||||||
|
11 |
Сировина скляна Кварцевий пісок % від загальноукраїнського |
2 7,14 |
1 8,33 |
тис. т |
18222 8,28 |
0 |
7076 12,51 |
0 | |||||||
|
12 |
Пісок будівельний % від загальноукраїнського |
10 2,86 |
0 |
тис. куб.м |
117532 4,31 |
11539 1,82 |
0 |
0 | |||||||
|
Пісок для автошляхового покриття % від загальноукраїнського |
тис. куб.м |
1573 9,52 |
0 |
0 |
0 | ||||||||||
|
Пісок для бетону, будівельних розчинів % від загальноукраїнського |
тис. куб.м |
12331 5,03 |
11539 3,76 |
0 |
0 | ||||||||||
|
Пісок для будівельних розчинів % від загальноукраїнського |
тис. куб.м |
50367 7,25 |
0 |
0 |
0 | ||||||||||
|
Пісок для |
тис. | ||||||||||||||
|
силікатних |
куб.м |
230 |
0 |
0 |
0 | ||||||||||
|
блоків | |||||||||||||||
|
%від загально- |
0,63 |
0 |
0 |
0 | |||||||||||
|
українського | |||||||||||||||
|
Пісок для |
тис. | ||||||||||||||
|
силікатних |
куб.м |
24738 |
0 |
0 | |||||||||||
|
блоків, цегли | |||||||||||||||
|
% від загально- | |||||||||||||||
|
українського |
11,44 |
0 |
0 | ||||||||||||
|
Пісок для |
тис. | ||||||||||||||
|
силікатної |
куб.м |
28293 |
0 |
0 |
0 | ||||||||||
|
цегли | |||||||||||||||
|
% від загально- |
4,99 |
0 |
0 |
0 | |||||||||||
|
українського | |||||||||||||||
|
13 |
Сировина |
1 |
0 |
тис. |
1505 |
0 |
0 | ||||||||
|
карамзитова |
куб.м | ||||||||||||||
|
% від заг.- |
1,82 |
0 |
0,44 |
0 |
0 | ||||||||||
|
українського | |||||||||||||||
|
Суглинок |
тис. |
1505 |
0 |
0 | |||||||||||
|
% від заг.- |
куб.м | ||||||||||||||
|
українського |
2,47 |
0 |
0 | ||||||||||||
|
14 |
Глина |
3 |
1 |
тис.т |
1229 |
115 |
0 | ||||||||
|
тугоплавка | |||||||||||||||
|
% від заг.- |
13,64 |
9,09 |
1,25 |
0,21 |
0 . | ||||||||||
|
українського | |||||||||||||||
|
15 |
Сировина |
96 |
43 |
тис. |
89461 |
1218 |
45682 |
114 | |||||||
|
цегельно- |
куб.м | ||||||||||||||
|
черепична | |||||||||||||||
|
%від заг.- |
5,45 |
6,8 |
3,75 |
1,06 |
5,08 |
0,24 і | |||||||||
|
українського | |||||||||||||||
|
Глина |
тис. |
17139 |
0 |
3973 |
0 | ||||||||||
|
%від заг.- |
куб.м | ||||||||||||||
|
українського |
3,36 |
0 |
1,79 |
0 | |||||||||||
|
Пісок |
тис. |
2303 |
0 |
651 |
0 | ||||||||||
|
%від заг.- |
куб.м | ||||||||||||||
|
українського |
5,33 |
0 |
3,16 |
0 | |||||||||||
|
Суглинок |
тис. |
70019 |
12,18 |
41058 |
114 | ||||||||||
|
%від заг.- |
куб.м | ||||||||||||||
|
українського |
4,2 |
1.5 |
6,91 |
0,56 | |||||||||||
|
Супісок |
тис. |
0 |
0 |
0 | |||||||||||
|
%від заг.- |
куб.м | ||||||||||||||
|
українського |
0 |
0 |
0 |
0 | |||||||||||
Цікаві статті з розділу
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з
якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою
екологічною культурою, в основі якої лежат ...
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.