Закономірності локалізації техногенних родовищ Криворізького басейну

Протягом доісторичного періоду і давньої історії розвитку людських спільнот України і прилягаючих регіонів Криворізький басейн був відомий як джерело мінеральних фарбників, будівельних матеріалів, залізорудної сировини та інших корисних для людини мінералів та гірських порід. З початком наукових досліджень наприкінці 18-го століття і започаткуванням розробки рудних покладів наприкінці 19-го століття до родовищ Кривбасу поступово закріпилось відношення як до моносировинних. Супутні корисні копалини не вивчались, а в разі їх виявлення в ділянках гірничодобувних робіт - ігнорувались. У поточний час у басейні в незначних об’ємах видобуваються розкривні кристалічні породи (мало- і без залізисті кварцити, сланці, граніти, гнейси, мігматити та ін.) для виготовлення щебеню, а також мінеральні пігменти (сурик, вохра), технічний тальк, пісок, глина,дрібно лускуватий мусковіт [29, 30].

В зв’язку з переходом гірничодобувних підприємств до нових форм господарчої діяльності протягом останніх 10 років спостерігається активізація досліджень супутніх корисних копалин. Головна увага приділяється переоцінці сировинної бази родовищ як комплексної, визначенню якісних і кількісних показників нетрадиційних корисних копалин, закономірностей локалізації їх покладів, можливостей збагачення сировини, напрямків її використання [30].

Геологічна позиція покладів супутніх корисних копалин у межах родовищ залізисто-кременистої формації Криворізького басейну і аналогічних родовищ Українського щита визначається впливом декількох чинників. Головними з них є: 1) седиментаційний (стратиграфічний); 2) тектонічний; 3) метаморфічний; 4) гідротермально-метасоматичний; 5) магматичний; 6) гіпергенний.

Метаморфічний відноситься до провідних, які визначили сучасний мінеральний склад, структуру, текстуру і, як наслідок, технологічні і технічні властивості мінеральної сировини [31].

В залізорудних товщах Українського щита проявлені три види метаморфізму: динамо-термальний (регіональний), термальний (контактовий) і динамічний [30]. Наслідки дії двох останніх фіксуються локально, потужність тіл метаморфітів відповідного походження не перевищує декількох десятків метрів. Динамо-термального метаморфізму в умовах різних фацій зазнали всі породи залізисто-кременистої формації.

У відповідності з існуючими уявленнями, метаморфізм залізистих порід Українського щита відбувався в термодинамічних умовах від зеленосланцевої до гранулітової фації [32]. Більшість попередніх досліджень була виконана на регіональному рівні, тому для уточнення умов метаморфізму конкретних родовищ і ділянок авторами були проведені додаткові визначення. Вони полягали у визначенні кількісних співвідношень в залізистих породах проявів мінеральних парагенезисів, типоморфних для відповідних фацій метаморфізму:

зеленосланцева фація: кварц + магнетит + залізна слюдка + залізистий карбонат + хлорит (залізисті кварцити); кварц + залізистий карбонат + хлорит + серицит (сланцеві горизонти);

епідот-амфіболітова: кварц + магнетит + залізна слюдка + кумінгтоніт + біотит (залізисті горизонти); кварц + кумінгтоніт + біотит + мусковіт + альмандин (сланцеві горизонти);

амфіболітова: кварц + магнетит ± залізна слюдка + кумінгтоніт ± рогова обманка + альмандин + біотит ± піроксен (залізисті горизонти); кварц + кумінгтоніт ± рогова обманка + альмандин + біотит ± піроксен + мусковіт + ставроліт + кіаніт + андалузит (сланцеві горизонти);

гранулітова: кварц + магнетит + піроксен + олівін (залізисті горизонти); кварц + піроксен + олівін + мікроклін (ортоклаз) + силіманіт + кіаніт ± альмандин (сланцеві горизонти).

Цікаві статті з розділу

Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством
У данній дипломній роботі розглядається приватне підприємство «Гранд», що спеціалізується на виготовленні залізобетонних фасонних виробів (тротуарних плит, заборів, декоративних виробів та ...

Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел. Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...