Технологічні схеми відкритої розробки техногенних родовищ

Відкрита розробка родовищ корисних копалин характеризується інтенсивним забрудненням атмосфери. При проведенні гірських робіт у повітряне середовище надходить значна кількість мінерального пилу і газів, в процесі машинного руйнування порід, буріння свердловин, вибухової відбійки, вторинного дроблення, різання гірських порід, вантаження, транспортування і вивантаження їх на приймальних пунктах або відвалах, руйнування дорожнього полотна при русі по ньому транспортних машин, ерозії поверхні відвалів, укосів уступів, кар’єрів.

Викиди в атмосферу шкідливих речовин при розробці родовищ відкритим способом в основному пов’язані з механічними домішками (пил) і хімічними, серед яких, залежно від технології ведення робіт, переважають оксиди вуглецю, азоту, сірчистий ангідрид та ін.

Основними джерелами виділення неорганічного пилу при відкритій розробці залізорудних родовищ є наступні технологічні процеси: буріння свердловин, вибухові роботи, виймально-навантажувальні роботи, транспортування гірничої маси, складування порожньої породи у відвал, запилювання техногенних масивів (відвали, хвостосховище, відкриті породні склади і т. д.). Питомий внесок кожного процесу у забруднення атмосферного повітря представлений на рисунку 1.1.

Рис.

Аналіз даних представлених на рис. 1.1 свідчить, що запилювання техногенних масивів займає велику частку в забрудненні НС. Серед техногенних масивів найбільший вплив на забруднення атмосфери надають відвали порожньої породи.

Для зниження забруднення атмосфери неорганічним пилом на території району в якості природоохоронного заходу пропонується проведення робіт з санітарно-гігієнічної рекультивації, з метою консервації порушених земель (техногенних утворень - відвалів порожніх порід), надають негативний вплив на навколишнє природне середовище [19].

Розробка ТР відбувається з технологічними схемами відкритої розробки ТР [20]. Тобто мають місце всі етапи підготовки родовища, розробка, транспортування, переробка та збагачення (рис.1.2).

Рис.1.2. Класифікація техногенних родовищ у гірничо-видобувному комплексі.

Найбільш екологонебезпечні технологічні процеси є:

зняття шару на робочому майданчику;

завантаження, транспортування та розвантаження сировини;

переробка сировини на різні потреби;

складування сировини та підготовка до вивозу користувачами;

складування залишку від переробки сировини.

Для всіх процесів, які екологонебезпечні, потрібно розробити систему заходів які містять:

знешкодження пило -, газоутворення;

запобігання втрат сировини;

мінімізацію впливу на довкілля [20].

Існують достатні дослідження щодо поліпшення екологічної ситуації стану земель, порушених гірничими роботами (створення техногенних ландшафтних заказників, екологічних коридорів, відновлювання екосистеми) [21].

Цікаві статті з розділу

Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах Україн ...

Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий і т ...

Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що вода – вели ...