Водосховища і проблема земельних ресурсів
Значне вилучення і погіршення умов використання земель суттєво ускладнюють створення багатьох водосховищ, оскільки з кожним роком земля набуває все більшої цінності.
Проблеми, які пов’язані з вилученням земель при створенні водосховищ зводяться до трьох основних, про що говорилось в попередньому параграфі.
Вилучення земельних площ під водосховища є одним із видів її використання. При цьому на заміну раніше отриманої сільськогосподарської і лісової продукції створюється можливість:
- отримання продукції з площ, використання яких до створення водосховищ було утрудненим або неможливим і додаткової продукції з площ, на яких в результаті створення водосховищ покращується водний режим. Це відбувається при створенні іригаційних і протиповіневих водосховищ;
- отримання (на мілині) різних видів продукції рослинництва, тваринництва, звіророзведення і риборозведення;
- отримання додаткових об’ємів води для побутового, промислового і сільськогосподарського водопостачання;
- зниження збитків від повеней;
- отримання за низькими цінами електроенергії, зниження собівартості перевезення вантажів і т.п.;
- організації різноманітних видів відпочинку населення.
Отже, затоплена площа продовжує брати участь в розширеному відтворенні, проте в іншому виробничому комплексі. Тому при розгляді питань, пов’язаних із створенням нових водосховищ, найважливішою задачею є виявлення економічного ефекту використання території для різних виробничих цілей.
Повинні аналізуватись всі фактори, які приводять до збільшення і зменшення сільськогосподарської продукції, розраховуватись економія затрат в виробництві електроенергії і перевозі вантажів і т.п. із розрахунку на 1 га як загальної площі вилучених земель, так із площі сільськогосподарських земель.
Висунуте, іноді, питання про те, що важливіше: територія чи акваторія – надумане. З точки зору інтересів народного господарства на кожному етапі його розвитку повинен бути такий стан і співвідношення водних і земельних ресурсів, який дозволив би найбільш повно задовольнити різноманітні, безперервно зростаючі, матеріальні і духовні потреби суспільства. При цьому в кожному конкретному випадку при проектуванні водосховищ необхідно прагнути до того, щоб вирішення водогосподарських проблем було пов’язане з мінімальним вилученням земель.
Із всього сказаного випливає, що водосховища за їх наслідками щодо використання земельних ресурсів досить неоднорідні і вони розділені на такі три групи:
Водосховища, які дають можливість збільшити використання земельні і біологічні ресурси (іригаційні, протиповіневі, частина водосховищ, які створені з метою територіального перерозподілу стоку).
Водосховища, які не впливають на земельні і біологічні ресурси (комплексні, які мають іригаційне, протиповіневе і рибогосподарське призначення).
Водосховища, які суттєво зменшують земельні і біологічні ресурси (енергетичні, для водного транспорту і т.п.).
Цікаві статті з розділу
Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка,
займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини,
виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...
Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого
конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна
господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що
...
Екологічні коридори екологія та економіка
Поняття про екологічний коридор тісно пов’язане з поняттям
екологічної мережи (екомережа); він є невід’ємною складовою екомережі і може
включати в себе різні за функціональним призначенням к ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.