Водосховища і проблема земельних ресурсів
Значне вилучення і погіршення умов використання земель суттєво ускладнюють створення багатьох водосховищ, оскільки з кожним роком земля набуває все більшої цінності.
Проблеми, які пов’язані з вилученням земель при створенні водосховищ зводяться до трьох основних, про що говорилось в попередньому параграфі.
Вилучення земельних площ під водосховища є одним із видів її використання. При цьому на заміну раніше отриманої сільськогосподарської і лісової продукції створюється можливість:
- отримання продукції з площ, використання яких до створення водосховищ було утрудненим або неможливим і додаткової продукції з площ, на яких в результаті створення водосховищ покращується водний режим. Це відбувається при створенні іригаційних і протиповіневих водосховищ;
- отримання (на мілині) різних видів продукції рослинництва, тваринництва, звіророзведення і риборозведення;
- отримання додаткових об’ємів води для побутового, промислового і сільськогосподарського водопостачання;
- зниження збитків від повеней;
- отримання за низькими цінами електроенергії, зниження собівартості перевезення вантажів і т.п.;
- організації різноманітних видів відпочинку населення.
Отже, затоплена площа продовжує брати участь в розширеному відтворенні, проте в іншому виробничому комплексі. Тому при розгляді питань, пов’язаних із створенням нових водосховищ, найважливішою задачею є виявлення економічного ефекту використання території для різних виробничих цілей.
Повинні аналізуватись всі фактори, які приводять до збільшення і зменшення сільськогосподарської продукції, розраховуватись економія затрат в виробництві електроенергії і перевозі вантажів і т.п. із розрахунку на 1 га як загальної площі вилучених земель, так із площі сільськогосподарських земель.
Висунуте, іноді, питання про те, що важливіше: територія чи акваторія – надумане. З точки зору інтересів народного господарства на кожному етапі його розвитку повинен бути такий стан і співвідношення водних і земельних ресурсів, який дозволив би найбільш повно задовольнити різноманітні, безперервно зростаючі, матеріальні і духовні потреби суспільства. При цьому в кожному конкретному випадку при проектуванні водосховищ необхідно прагнути до того, щоб вирішення водогосподарських проблем було пов’язане з мінімальним вилученням земель.
Із всього сказаного випливає, що водосховища за їх наслідками щодо використання земельних ресурсів досить неоднорідні і вони розділені на такі три групи:
Водосховища, які дають можливість збільшити використання земельні і біологічні ресурси (іригаційні, протиповіневі, частина водосховищ, які створені з метою територіального перерозподілу стоку).
Водосховища, які не впливають на земельні і біологічні ресурси (комплексні, які мають іригаційне, протиповіневе і рибогосподарське призначення).
Водосховища, які суттєво зменшують земельні і біологічні ресурси (енергетичні, для водного транспорту і т.п.).
Цікаві статті з розділу
Ліс як об'єкт правової охорони
В
Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових
ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на
практиці застосування цієї норматив ...
Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан
оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до
інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки
біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...
Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з
якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою
екологічною культурою, в основі якої лежат ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.