Вплив підтоплення, переробки берегів і інших факторів

Підтоплення сприяє заболочуванню чи перезволоженню, а в деяких випадках, засоленню землі, що погіршує умови розвитку рослин. Замочування ґрунту приводить до осідання окремих ділянок з утворенням провалів і тріщин. Заболочені сільськогосподарські угіддя, як правило, перетворюються в незручні землі, якщо після створення водосховища на підтоплених ділянках не проводити меліоративні роботи. Сильне підтоплення приводить до розвитку неїстівних рослин і до втрати природними кормовими угіддями своїх корисних якостей. Слабке помірне підтоплення не спонукає до негативних наслідків, а навпаки, нерідко позитивно сприяє урожайності.

Підтоплені городи і присадибні ділянки можна використовувати під сінокоси, підтоплені ділянки садів і інших багаторічних насаджень – як орні землі. Отже, підтоплення, як правило не приводить до вилучення земель із сільськогосподарського використання, а викликає тільки трансформацію угідь в інші види. В районах з недостатнім зволоженням підтоплення покращує водний режим грунтів, якщо не спостерігається вторинне засолення, яке виникає при близькому заляганні від поверхні землі мінералізованих ґрунтових вод і великому випаровуванні.

Площі підтоплення сільськогосподарських угідь звичайно невеликі у відношенні до площі затоплення, оскільки підтоплення проходить не на всій смузі берегів водосховищ, а окремими зонами і контурами.

Сільськогосподарські землі в зоні переробки берегів втрачаються безповоротно. Проте ці втрати відбуваються не відразу і більш віддалені від урізу води ділянки можуть використовуватись в сільському господарстві на протязі тривалого часу. Мілина, яка утворюється після акумуляції наносів після утворення ґрунту може стати придатною для використання, а на переформованих ділянках берега можлива посадка садів, виноградників, лісових смуг і т.п.

Площа земель, яка втрачається в результаті переробки берегів, відносно невелика, оскільки ширина цієї зони складає десятки і рідко сотні метрів, тоді як ширина зони затоплення складає кілометри.

Створення водосховищ пов’язане з вилученням чи трансформацією сільськогосподарських угідь в несільськогосподарські з так званими організаційно-господарськими причинами, тобто із-за недоступності, важко доступності, розташування на островах, малої величини ділянок.

В верхніх зонах водосховищ заплава внаслідок збільшеного відкладення піскових наносів і інших процесів (утворення нових проток, розмив окремих ділянок і т.п.) може втратити попередні властивості, а господарська цінність її зменшується.

Більші чи менші площі використовуються для розташування об’єктів народного господарства, які виносяться із зони впливу водосховища. Частина цих земель займається об’єктами землекористувачів. При виборі території для розташування об’єктів стараються використати в першу чергу несільськогосподарські землі, але приходиться займати і сільськогосподарські.

Сільськогосподарські землі на берегах водосховищ вилучають і під санітарно-охоронні зони. На невеликих водосховищах, які призначені для питного водопостачання, такі зони створюються вздовж всього берега. В цих зонах забороняється будівництво, випас скота, удобрювання полів.

У всіх зонах і економічних районах мають розповсюдження так звані побічні використання в лісі: користування лісовими плодами; використання тваринного світу; кормодобування; використання дров; бджільництво.

В ряді районів побічні користування складають основу розвитку промислу. Затоплення лісів, кущів, боліт і інших несільськогосподарських земель приводить до порушення вказаних користувань і наносить збитки сільському населенню. Затоплення земель із запасами цегляних і гончарних глин, суглинків, вапняків і інших порід вносить порушення в роботу підприємств з виробництва будівельних матеріалів і товарів широкого вжитку.

Цікаві статті з розділу

Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи виробництва і споживання, які можуть знаходитися ...

Заходи щодо покращення якості води в річці
Для збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних, правових і економічних заходів, направлених на ...

Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Г ...