Вплив водосховищ на земельні ресурси
Вплив водосховищ на земельні ресурси проявляється в таких напрямках:
- вилучення сільськогосподарських угідь;
- погіршення умови використання води і її якості;
- інші зміни природних умов (мікроклімат, фауна, флора);
- вилучення несільськогосподарських земель і інших природних ресурсів;
- порушення внутрішньогосподарського землеустрою;
- зміна міжгосподарських транспортних, економічних, культурно-побутових і інших зв’язків.
Основним негативним наслідком створення водосховищ для сільського господарства є затоплення землі. Проблеми, пов’язані з вилученням угідь при створенні водосховищ, зводяться до трьох основних:
Визначення ефективності використання землі, зайнятої під водосховища до і після його створення;
Визначення впливу водосховищ на баланс земельних ресурсів в масштабі країни і окремих економічних районів;
Визначення найбільш ефективних методів відновлення порушень в сільському господарстві в зв’язку із створенням водосховищ.
Водосховища за їх впливом на використання земельних ресурсів поділяються на три групи.
Водосховища, які сприяють збільшенню можливості використання земельних і біологічних ресурсів (іригаційні, протиповіневі, і частина водосховищ, які створені з метою територіального перерозподілу стоку).
Водосховища, які не суттєво впливають на земельні і біологічні ресурси (багато комплексних водосховищ, які мають іригаційне, протиповіневе і рибогосподарське значення, у яких позитивні і негативні наслідки приблизно однакові, а також невеликі водосховища любого іншого призначення).
Водосховища, які суттєво зменшують земельні і біологічні ресурси (великі енергетичні і енерго-транспортні водосховища, створені на рівнинах).
Негативний вплив водосховища проявляється в постійному і тимчасовому затопленні земель, в підтопленні земель і їх засоленні, в обрушенні берегів, в осушенні заплави нижнього б’єфу.
До позитивних наслідків впливу водосховища на земельні ресурси можна віднести: залучення в сільськогосподарський обіг нові землі в районах зрошення; підвищення водозабезпеченості зрошувальних земель; залучення земель, які не використовувались із-за затоплень повенями; покращення використання земель, які затоплювались періодично.
При створенні водосховищ з’являються додаткові можливості їх використання для отримання сільськогосподарської продукції, а саме: використання зони спрацювання водосховищ багаторічного і сезонного регулювання; використання земель, які вивільняються з часом з під води; посадка на мілині дикого рису і інших корисних рослин; використання мілини дикими водоплаваючими птахами; використання мілини для розведення домашньої птиці; використання мілини для розведення ондатри і нутрії; використання мулу водосховищ в якості добрив.
Цікаві статті з розділу
Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...
Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У
далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній
інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не
відчувала на собі тиску людини: ...
Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з
якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою
екологічною культурою, в основі якої лежат ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.