Значення водосховищ для боротьби з повенями
Протягом багатьох віків населення, яке проживає на берегах великих і малих річок, безперервно веде боротьбу з повенями.
Повені виникають в силу ряду причин: інтенсивне снігорозтавання; сильні і тривалі зливи; льодові затори і зажори; руйнування дамб і гребель. В гирлі деяких річок повені виникають із-за тривалих і сильних вітрів зі сторони моря (Санкт-Петербург).
Для оцінки ефективності заходів з боротьби з повенями необхідні достовірні і повні дані за збитками. На жаль, сьогодні, цей облік поставлений погано і немає єдиної методики підрахунку збитків.
Відомі декілька способів боротьби з повенями: створення регулюючих водосховищ; будівництво дамб обвалування; випрямлення річкового русла; створення накопичуючи водосховищ.
Досить важлива, а іноді і вирішальна, роль в боротьбі з повенями належить водосховищам. Створення регулюючих водосховищ дає можливість ліквідувати повністю чи частково повені, залучити в обіг нові землі для сільського господарства, покращати використання сільськогосподарські угіддя, знизити затрати на будівництво об’єктів різних галузей господарства.
З точки зору можливості і умов використання водосховищ для боротьби з повенями, виділяються такі групи:
Водосховища, спеціально створені для боротьби з повенями.
Комплексні, найважливішим призначенням яких є боротьба з повенями. Особливістю цих водосховищ є наявність спеціальної резервної ємності, яка заповнюється тільки в багатоводні періоди і швидко спорожнюється для прийняття можливої повторної повені.
Комплексні водосховища багаторічного і сезонного регулювання, які в тій чи іншій мірі зменшують повеневу витрату.
Водосховища, які не мають значення для боротьби з повенями (добового і тижневого регулювання).
Цікаві статті з розділу
Основні типи забруднювачів повітряного басейну та методи його очищення
Атмосферне повітря – це газова
оболонка Землі зі своїм певним відсотковим складом газів в повітряному
середовищі, з основними складовими, такими як азот – 78%, і кисень – 20%. Але
добре від ...
Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як
підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на
геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий
і т ...
Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в
епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли
нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери
нашої планети, що ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.