Значення водосховищ для рибного господарства
Річки мають вирішальне значення у відновленні рибних запасів в озерах і пригирлових ділянках морів, оскільки вони є найважливішим джерелом надходження органічних речовин, які визначають рибопродуктивність водойм. Перерозподіл водосховищами річкового стоку в часі, а іноді, і в просторі порушує умови існування і розмноження риби. Змінюються гідрологічний, термічний, гідрохімічний і гідробіологічний режими, а також умови міграції, розмноження і живлення риби.
Крім гідробудівництва, на зменшення запасів риби у внутрішніх водоймах країни впливають скид неочищених, або недостатньо очищених, стічних вод, іригація, лісосплав, водний транспорт і деякі інші галузі народного господарства, а також неправильне ведення риболовства і браконьєрство.
Багато із негативних наслідків можуть бути послаблені, або навіть поборені, шляхом здійснення водогосподарських, рибогосподарських і інших заходів, які враховують нові умови географічного середовища, що склались в результаті перетворення режиму річок.
Для збереження стада виробників прохідних риб необхідно забезпечити використання нерестилищ, розташованих вище гребель гідровузлів.
Особливої уваги заслуговують всебічне виявлення і використання позитивних наслідків для рибного господарства створення великих водосховищ. При цьому значно збільшуються площі водного дзеркала, в зв’язку з цим, улови риби у водосховищах збільшуються в багато разів порівняно з уловами на тих же ділянках річки в побутовому стані. Створення водосховищ надає умови для організації нових прогресивних форм ведення рибного господарства на внутрішніх водоймах з направленим формуванням промислового стада шляхом зариблення водосховищ молодняком, а також шляхом акліматизації деяких видів риби.
Із створенням каскаду водосховищ значно розширюється розповсюдження деяких видів молюсків, які служать кормом для риби.
Більшість водосховищ розташовують, як правило, в промислових районах і вони мають велике значення для збільшення місцевих рибних ресурсів, оскільки дають можливість постачання свіжої риби. Тим самим досягається значне вивільнення транспорту від перевози риби із дальніх районів. Продуктивність праці рибаків на водосховищах значно вища, чим на річках, що пояснюється як створенням міцної сировинної бази, так високою оснасткою промислу високопродуктивними знаряддями лову риби.
Водосховища за рибопродуктивністю проходять три стадії розвитку.
1. Триває 2 .5 років. Цей період благополучний для розмноження і розвитку риби, оскільки затоплення багатих рослинністю просторів приводить до розвитку кормових ресурсів.
2. Стадія депресії триває декілька років. Залита наземна рослинність гине і розкладається, а водна – розвивається. В цей період значно погіршуються умови нересту риби.
3. Стадія підвищення біологічної продуктивності – наступає в міру розвитку водної рослинності.
Отже, створення водосховищ з однієї сторони порушує умови репродуктивності і життя риби, а з іншої, створює благополучні можливості для суттєвого збільшення рибних ресурсів.
Великі водосховища залежно від їх впливу на рибне господарство поділяються на три групи.
1. Водосховища, які не мають суттєвого значення для збільшення ресурсів риби.
2. Водосховища, які суттєво збільшують ресурси (в 2 .10 разів).
3. Водосховища великого рибогосподарського значення (збільшують ресурси рибного господарства більше ніж в 10 разів).
З точки зору впливу на умови репродуктивності і життя риби водосховища бувають такі:
1. Комплексні і галузеві водосховища, які не порушують або несуттєво впливають на умови репродуктивності і життя риби (створені на річках, які не мають рибогосподарського значення, або водосховища, які створені у верхів’ях рибогосподарських річок).
2. Комплексні і галузеві, які значно впливають на скорочення рибних ресурсів (на середніх і нижніх ділянках річок, які мають велике рибогосподарське значення).
3. Комплексні і галузеві, які підривають подальші можливості рибного господарства (на нижніх ділянках річок, греблі яких відрізають практично всі нерестилища, а регулювання стоку порушує репродуктивність і життя риби).
Цікаві статті з розділу
Екологічна ситуація в Полтавській області
Охорона навколишнього природного середовища,
раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки
життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та с ...
Основні типи забруднювачів повітряного басейну та методи його очищення
Атмосферне повітря – це газова
оболонка Землі зі своїм певним відсотковим складом газів в повітряному
середовищі, з основними складовими, такими як азот – 78%, і кисень – 20%. Але
добре від ...
Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
Нині у світі активізується процес переходу від фронтальної,
споживацької моделі функціонування національних господарств до моделі
екологобезпечного самопідтримуючого соціально-економічного р ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.