Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Методи оцінки забруднення вод за допомогою тварин-індикаторів
При оцінці по методу Ніколаєва потрібно для кожного класу якості вод в таблиці 2 підрахувати число знайдених таксонів; помножити його на значущість таксона (останній рядок таблиці 2); вибрати клас якості вод, що набрав найбільше число балів. Осібно стоїть 6-й клас якості вод, в якому макробентос не повинен зустрічатися взагалі (що і є критерієм приналежності до цього класу).
Метод Ніколаєва задовільно працює для річок шириною 7-10 і більше метрів (тобто окрім найменших), для середніх і сильних забруднень. До слабких забруднень він малочутливий. Не рекомендується застосовувати його і для стоячих водойм, в яких більшість використаних таксонів-індикаторів не зустрічаються взагалі.
Метод оцінки забруднення по літореофілам
Спеціально для оцінки низьких рівнів забруднення струмків і малих річок (шириною від 1 до 10 метрів) пропонується наступний метод і індекс. Він також припускає збір якісних даних по макробентосу, причому з щільних субстратів (переважно каменів, у гіршому разі корчів і листового опаду). Ці субстрати населяють лутореофіли – види, найбільш вимогливі до вмісту кисню у воді і чутливі до замулювання. Визначення потрібно вести до сімейств або родів. Як індикаторні таксони використовуються личинки комах (веснянок, поденок і ручейників) і деякі п'явки. Індикаторні таксони розбиті на дві групи (таблиця 3): А (чутливі до забруднення і нестачі кисню) і В (стійкі до нестачі кисню і збільшуючі велику кількість при органічному забрудненні і замулюванні).
Таблиця 3 Літореофіли - індикатори забруднення
|
Чутливі таксони (група А) |
Стійкі таксони (група B) |
|
Веснянки: сім. Perlodidae |
Веснянки: Nemoura (Nemuridae) |
|
сім. Capniidae |
Одноденки: сім. Baetidae |
|
сім. Leuctridae |
cім. Caenidae |
|
Одноденки: Ecdyonurus (Heptageniidae) |
Heptagenia (Heptageniidae) |
|
Habrophlebia (Leptophlebidae) |
Ручайники: cім. Leptoceridae |
|
Ручайники: сім. Rhyacophilidae |
Hydropsyche (Hydropsychidae) |
|
сім. Goeridae |
Neureclipsis (Polycentropodidae) |
|
сім. Glossosomatidae |
Limnephilus (Limnephilidae) |
|
Polycentropus (Polycentropodidae) |
П’явки: Erpobdella (Erpobdellidae) |
|
Potamophylax (Limnephilidae) |
сім. Glossiphoniidae |
Для визначення індексу потрібно підрахувати в пробі число чутливих до забруднення таксонів (А) і стійких (В).
Цікаві статті з розділу
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний
фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа.
Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...
Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...