Оцінка структури земельного фонду та ґрунтового покриву Миколаївської області
Таблиця 1.2 - Фактичні та нормативні дані структури земельного фонду
|
Фактичні значення |
Нормативні значення | |
|
Ліси |
5% |
12% |
|
Природні кормові угіддя |
11% |
38% |
|
Рілля + урбанізовані території |
61% |
<=50% |
Рис. 1.1 - Порівняльна діаграма структури земельного фонду Миколаївської області (1-ліси, 2-природні кормові угіддя, 3-рілля+урбанізовані території)
Порівнявши фактичну структуру земельного фонду Миколаївської області з нормативними показниками (табл.1.2, рис.1.1) можна сказати, що відсоток лісистості в даній області повинен бути в межах 8-12% території, а він становить лише 5,0%, що значно менше нормативу. Також відмінним від нормативу (<=50) є відсоток ріллі разом з багаторічними насадженнями та урбанізованою територією (>60%), що негативно відбивається на екологічному стані області, те ж саме можна сказати про природні кормові угіддя, які в даній області становлять 11%, при нормативі 38-42%. Виходячи з показників наведених вище, варто провести певну реорганізацію структури земельного фонду області, а саме збільшити відсоток площі лісистості та природних кормових угідь за рахунок зменшення площі ріллі (в основному).
Рис. 1.2 - Структура земельного фонду Миколаївської області
З табл. 1.1 та рис. 1.2 можна побачити, що найбільший відсоток площі території Миколаївської області займають сільськогосподарські угіддя - 81,7% (з них найбільше рілля - 56,9% території області). Всі інші категорії структури земельного фонду замають приблизно однакові площі. Нажаль, як видно з наведених вище даних, ліси (5%) та природні кормові угіддя (11%) займають невеликі території, що має досить негативний відгук на екологічному стані області.
Таблиця 1.3 - Основні показники родючості ґрунтового покриву
|
Показник родючості |
Тип ґрунту |
% необхідний для досягнення еталону | ||||
|
Чорнозем лучний |
Чорнозем південний |
Темно-каштановий |
інші |
зональний еталон | ||
|
% площі у структурі ґрунтового покриву |
31 |
24 |
13 |
32 | ||
|
1. Вміст гумусу в шарі 0-20 см, % |
4,9 |
3,9 |
2,9 |
4,2 |
5,2 |
-20 |
|
2. рНсол |
5,5 |
7,8 |
7,9 |
6,8 |
5,5 |
23 |
|
3. ЄКО, мг-екв/кг |
390 |
300 |
270 |
335 |
440 |
-24 |
|
4. Са2++Мg2+, мг-екв/кг |
363 |
255 |
230 |
299 |
410 |
-27 |
|
5. Na+, % ЄКО (мг-екв/кг) |
3% (12) |
15% (45) |
15% (41) |
10% (34) |
<5%, (22) |
91 |
|
6. Вміст фосфору рухомого, мг/кг |
62 |
45 |
47 |
53 |
89 |
-40 |
|
7.Вміст калію обмінного, мг/кг |
79 |
65 |
98 |
78 |
90 |
-14 |
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити.
Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її
повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...
Міжнародна співпраця у галузі охорони довкілля
Серед глобальних проблем сучасності одними з найбільш актуальних є
екологічні проблеми, які проникають в різні сфери суспільного життя та
визначають особливості стабільного розвитку кожної д ...
Лісові ресурси європейських країн
Лісове
господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з
екологічної точки зору.
В
данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів
Європи, їх екологічн ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.