Червоні книги в системі охорони біологічного різноманіття
III категорія (рідкісні) - види, популяції яких є невеликими і які в даний час не відносяться до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм і загрожує небезпека;
ІV категорія (невизначені) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, відсутня;
V категорія (недостатньо відомі) - види, які можна було б віднести до однієї з вищеназваних категорій, однак через відсутність повної достовірної інформації питання залишається невизначеним;
VI категорія (відновлені) - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.
З метою охорони рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань в 1997 р. створена Зелена книга України.
Цим законодавчим актом передбачено, що Зелена книга України є підставою для розробки заходів щодо охорони та невиснажливого використання природних рослинних ресурсів. Працює Національна комісія з питань Зеленої книги України.
Завершення
Усі названі заходи є одним з найважливіших кроків охорони живої природи для нинішніх і прийдешніх поколінь.
Цікаві статті з розділу
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Екологічна мережа Донецької області
Природно-заповідна
справа в нашій країні на нинішньому етапі свого розвитку задекларована на
найвищому рівні як сучасний пріоритет довгострокової державної політики. Це,
безумовно, є свідче ...
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.