Ботаніко-морфологічна характеристика основних деревних лісоутворюючих видів

8-й ярус: сфагнум відстовбурчений.

2.7 Фізико-географічний район, стисла характеристика його ландшафту

На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних було запропоновано чимало схем геоморфологічного районування території Українського Полісся.

Територія Стави-Корчицького межиріччя охоплює частину трьох фізико-географічних областей: Волинського Полісся, Житомирського Полісся та Волинської височини, що відповідає трьом ландшафтам – А (Костопільському), Б (Гощанському), В – Новоград-Волинському (Корецькому).

Новоград-Волинський (Корецький) ландшафт, місцевість його слабо хвилястої рівнини на кристалічній основі, перекрита флювіо-гляціальними відкладами з малочисленими лісовими останцями (див. дод. 14, [16]).

Найбільшими урочищами Корецького ландшафту є консервативно-плоскі поверхні з слабким нахилом на північ флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими сугрудами з ожикою сизою, малиною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабoпідзолистих і супіщаних ґрунтах, які частково розорані.

Консервативні урочища, площі яких протягом тривалого часу не змінюються. Реліктові урочища, на базі яких формуються нові активні урочища ярів з тимчасовими водостоками, слабо закріплені чагарниками бузини, вільхи сірої, рідше ліщини звичайної на сильно деградованих чи сильноопідзолених чорноземах звичайних.

Досить часто в окремих урочищах виникають ділянки (М. Солнцев, 1949), які з часом розвиваються у відособлені урочища. Такі ділянки на території Стави-Корчицького межиріччя зустрічаються в урочищах плакорів, розчленованих ерозійними ритвинами та ярами, вкриті середніми та легкими суглинками з сірими опідзоленими ґрунтами у місцевості на порфіровидних гранітах, гнейсах і мігматитах, перекритих лесовидними та алювіальними суглинками [16].

Активні урочища на території дослідження представлені глибоковрізаними ярами, що відкривають каолінисті піски на днищах, по боках вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями іноді порослі ліщиною звичайною на сильно деградованих чорноземах опідзолених, слабохвилястими знелісненими, частково заболоченими поверхнями, що вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями на дерново-підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах, що розвіюються на незадернованих ділянках; заболоченими зниженнями з зелено-мохово-ситниково-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах, частково зниженнями, вирівняними поверхнями, що дренуються струмками та дренажними канавами на лучно-болотних і лучних ґрунтах, і слабоврізаними долинами струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних оглеєних грунтах.

Прикладом реліктовищ урочищ є лісові останці з неглибоким заляганням кристалічного фундаменту, з крушиново-ліщиново-дубово-грабовими дібровами, з широким розвитком лінійної та площиної ерозії на схилах західних експозицій, чи дуже круті схили (24-30) лісових останців, на яких відслонюються граніти і пегматити, порізані численними ерозійними ритвинами, незадерновані, чи старичні зниження з заростаючими луками на мулувато-болотних і лучно-болотних ґрунтах на схилах.

Рис. 4. Схема ландшафтного профіля.

І. Геологічна основа:

1. Граніти і мігматити;

2. Піски.

ІІ. Ґрунти:

3. Дерново-підзолисті;

4. Лучно-болотні.

ІІІ. Рослинність:

5. Ліщина звичайна;

6. Дуб звичайний;

7. Граб звичайний;

8. Зелені мохи;

9. Сосна звичайна;

10. Кульбаба лікарська;

11. Осока болотна;

12. Ялина європейська;

13. Культурна рослинність;

14. М’ята лучна

15. Поверхні зі слабким нахилом на північ, на флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими судібровами з ожикою сизою, малиною звичайною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабопідзолистих і супіщаних ґрунтах.

16. Заболочені зниження з зелено-мохово-ситниково-очеретяно-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах.

17. Слабоврізані долини струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних огляєних ґрунтах.

Більшість геокомплексів є господарськими об’єктами діяльності людини, яка внесла серйозні зміни в ряд ПТК (вирубка лісів, меліоративні канали, дороги, населення тощо).

Висновки

1. Лісові екосистеми (біогеоценози) Корецького лісництва знаходяться на південному сході Рівненщини Новоград-Волинського ландшафта – Стави-Корчицького межиріччя.

2. Територія дослідження має найбільш сприятливі багаті лісорослинні умови для росту і розвитку лісів (достатня кількість опадів в теплий період – 400 мм. рт. ст., багаті на поживні речовини ґрунтоутворюючі породи: лесовидні суглинки, елювій кристалічних порід, різноманітні водно-льодовикові відклади).

Цікаві статті з розділу

Токсикологічна характеристика забруднюючих речовин води
1. Наведіть стислу токсикологiчну характеристику забруднювачів води та вкажiть їх нормування згідно завдання. 2. Запропонуйте методи очистки від забруднювачів. Оцініть зменшення маси ви ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...

Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному сході - з Харківською, на півдні - ...