Гідрологія району дослідження
Відносно високе зволоження території дослідження, зумовлене не стільки надмірною кількістю атмосферних опадів, скільки досить стабільним переважанням опадів над випаровуванням, у сприятливих умовах рівнинного рельєфу є одним з вирішальних факторів формування густої і різноманітної мережі поверхневих вод, представлених річками, численними струмками, каналами і болотами.
Щодо досліджуваної території, то її дренують ліві притоки, а саме: р. Случа, р. Корчик (42 км), р. Стави (49 км) та р. Устя (24 км) з численними річечками, що впадають в р. Стави (р. Топчака, р. Воробіївка (15 км), р. Клецька (17 км)).
Швидкість течії води сягає 0,3 – 1,2 м/г. Річна амплітуда коливання рівнів на малих річках становить 0,7–2,6 м, середніх і великих – 1,1–3,2 м. Підвищення рівнів води несе загрозу господарству і населення краю Стік рік протягом року нерівномірний. Ця нерівномірність визначається гідрогеологічними умовами, характером грунтів, опадами.
Під час повеней і паводків відбувається інтенсивний змив грунтів, ріст ярів, замулення водойм, ставків тощо. Інтенсивність ерозійних процесів у басейнах рік визначається мутністю води і кількістю наносів. Саме навесні переноситься 50-70 % (інколи 80-95 %) річного стоку наносів. Весняний льодохід триває 5–7 днів, співпадаючи у часі з найвищими рівнями повені.
Ставки споруджуються з найрозманітнішою метою: риборозведення, водопостачання, боротьба з ерозією, регулювання поверхневого стоку тощо. Значна кількість ставків знаходиться у занедбаному стані, водойми замулюються та заболочуються.
Водоносний горизонт кристалічних порід Українського щита, у межах території дослідження пов’язаний з тріщинуватими породами нижнього протезою. Ці води виявлено за допомогою численних свердловин. Тріщинуваті утворення кристалічного фундаменту (граніту та гранодіориту) підходять під четвертинні відклади, рівень води встановлюються на глибинах 0,2-20 м. Глибина залягання підземних вод не перевищує 70 м. Залежно від умов залягання ці води напірні або безнапірні. Дебіти змінюються від 0,15 до 8,0 л/с. Вода тріщинуватих кристалічних порід характеризується високою питною якістю і придатна для водопостачання. Вона відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвих із загальною мінералізацією – 100 – 600 мг/л і жорсткістю 1,32 – 3,84 мг-екв/л [17].
У районі м. Корець та с. Маренин за допомогою свердловин під неогеновими глинами в тріщинуватих гранітах виявлено підземні води з підвищеним вмістом радону, мінералізація води – 1 – 1,1 г/л. Вона належить до гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-магнієвого типу. Це холодна радонова вода, якою лікують органи руху, нервову систему. Місцеве населення використовувало воду із джерел для лікування очей [30].
Слабомінералізовані залізисті води з вмістом загального заліза 11 – 40 мг/дм3 виявлено в районі м. Корця.
Водозабір підземних вод за видами використання розподіляється так: на господарсько-питні потреби – 245 тис. м3 на добу, на виробничо-технічні – 39,4 тис. м3 на добу; самовилив – 6 тис. м3 на добу; нераціональний скид кар’єрних вод – 26,6 тис. м3 на добу. Всього 317 тис. м3 на добу.
Отже, на території дослідження є потужні горизонти поверхневих і підземних вод, які можуть задовольнити потреби господарства.
Цікаві статті з розділу
Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське
Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20%
території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого
регіону Європи в межах Україн ...
Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття
підприємства та обєднань, їх види та типи
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких
організаційних формах, визначених законами Укра ...
Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою
курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському
районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування
екосистеми, обгрунтовано ...