Ліс і діяльність людини
У процесі еволюції суспільства мінялися характер і масштаби впливу людини на ліс, як і на природу в цілому. Учені думають, що вже на стадії збирання, полювання й рибальства відбулася перша екологічна криза антропогенного походження. Рівнинні ліси Європи стали скорочуватися в результаті вирубки й застосування вогню. Значно більші впливи на ліс виявилися на стадії скотарства й землеробства в розвитку людського суспільства. За підрахунками, займана площа лісами за історичний період скоротилося в 2 рази. Деякі ліси піддавалися особливо сильному впливу: уже зведено 40-50% первісної площі змішаних й широколистяних лісів, 85-90% - мусонних, 70-80% - середземноморських сухих.
На великій Китайській й Індо-Гангскій рівнинах залишилося менше 5% лісів. Темпи рубання лісів не сповільнюються: щорічно їхня площа скорочується на 200 тис. км2. Особливу тривогу викликає стан тропічних лісів, образно висловлюючись "легенів" нашої планети, які вирубуються зі швидкістю 15-20 га за хвилину (це питання більш докладно буде розглянуто далі).
Знижується лісистість територій. Вибірковість вирубок позначається на породному складі лісу. У наших лісах це призводить до зниження частки хвойних порід.
Найстрашніший ворог лісу - вогонь. Пожежу порівнюють із ерозією ґрунту, і це правильно. Ерозія - бич землеробства, пожежа - бич лісів. В 90-х роках ХХ сторіччя на території Росії щорічно виникало до 30 тис. пожеж, що охоплюють 2 і більше млн. га.
Великий збиток лісовим ресурсам наносить перезволоження ґрунту, підтоплення в результаті будівництва ГЕС (особливо на рівнинній місцевості), водоймищ, шосейних доріг, залізниць і т.д. Загибель лісів із цих причин можна спостерігати практично скрізь. Промислові підприємства, викидаючи в атмосферу, воду, ґрунт різні хімічні сполуки, викликають пригнічення й загибель дерев, чагарників.
Значний збиток лісам, рослинності лугів і пасовищ наносить підвищений вміст у повітрі свинцю, особливо поблизу великих автомагістралей з інтенсивним автомобільним рухом, що приводить до нагромадження його в тканинах і як наслідок викликає пригнічення, а нерідко загибель. Шкідливим для лісової рослинності є пил цементних заводів, вапняку і кремнієвих порід. Від їхньої дії забиваються продихи, руйнується хлорофіл, а на поверхні утвориться кірка.
Серед причин загибелі лісів варто назвати шкідників і хвороби. Площа вогнищ дії шкідливих комах у лісах Росії щорічно досягає 2-3 млн. га. В 1991 році зросли з 4,2 до 61,4 тис. га вогнища особливо небезпечного шкідника тайгових лісів - сибірського шовкопряда.
Одне із тривожних явищ останніх років - усихання лісів: новий вид руйнування. Початок захворювання лісу, як правило, пов'язують із пригнічуючими діями промислового забруднення навколишнього середовища: кислотні дощі, токсичні речовини, що втримуються у повітрі, а також вплив кліматичних факторів або навіть мікрохвиль, електричними струмами високої напруги й радіоактивністю. На ослаблених деревах значно збільшується кількість комах-паразитів, хвороба підсилюється, хворих дерев стає більше. Зростає небезпека лісових пожеж, частішають вітроповали у лісі, погіршується якість деревини. Екосистема починає деградувати й зрештою гине. Більші масштаби й високі темпи порушення лісів, розмаїтість причин, що спричиняють його, утруднює проведення конкретних лісоохоронних заходів.
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній
промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з
тим, що продукція молочної галузі займає в ...
Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій
передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження.
Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем
(ГІС). Г ...
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.