Клімат
Херсонська область розташована в континентальній області кліматичної зони помірних широт і характеризується помірно-континентальним кліматом з м’якою малосніжною зимою та спекотним посушливим літом. Основні риси такого клімату формуються під впливом загальних та місцевих кліматоутворюючих факторів, головними з яких є: а) величина сонячної радіації; б) атмосферна циркуляція; в) характер підстилаючої поверхні.
Із складових загальної циркуляції атмосфери на формування клімату Херсонщини найбільший вплив мають: розташування області в поясі низького тиску помірних широт і на шляху західного перенесення повітря; панування помірних (морських і континентальних) повітряних мас і окремі вторгнення арктичного або тропічного повітря; діяльність циклонів Атлантики, Середземного та Чорного морів, вплив сибірського та азорського антициклонів і фронтів, пов’язаних з цими вихоровими утвореннями [26].
Серед факторів, що характеризують підстилаючу поверхню, головними є незначна висота території області над рівнем океану, відсутність гір, розташування в безпосередній близькості до морів, формування місцевих вітрів-бризів.
Умови формування клімату Херсонщини:
Тривалість сонячного сяйва - залежить від тривалості дня та хмарності.
Температура повітря. Взимку вторгнення арктичних повітряних мас змінюється циклонами, які приносять відлигу. Найнижча температура в області спостерігається в січні. Середньомісячна температура січня становить на півночі - 4,5 0С, в центрі - 3,5-4 0С, на півдні - 3 0С. Починаючи з березня, температура повітря на фоні частих знижень починає зростати, спочатку поступово, потім більш інтенсивно, особливо в квітні. Найтепліший місяць - липень. Температура повітря в липні від +22 0С на північному заході до + 23 0С на більшості території. Максимальна температура + 40 0С. Восени спостерігається поступовий спад температури повітря.
Навесні і восени часто спостерігаються заморозки - зниження температури повітря або ґрунту до 0 0С та нижче на фоні позитивних температур. Тривалість безморозного періоду на Херсонщині складає в середньому 170 - 180 днів.
Вологість повітря - вміст водяної пари в повітрі - найбільшого значення досягає в січні - лютому. Максимальних значень абсолютна вологість досягає в липні.
Хмарність. Влітку протягом доби найбільша хмарність відмічається в другій половині дня. На Херсонщині відмічено до 70 ясних і до 100 похмурих днів за загальною хмарністю та 140 ясних і 70 похмурих днів за нижньою хмарністю за рік.
Опади. Річна кількість опадів - 300 - 400 мм. Спостерігається зменшення їх з півночі на південь. Найменша кількість випадає на узбережжі Чорного, Азовського морів - 300 - 350 мм, що пов’язано з бризовою циркуляцією.
Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив. Влітку, в результаті проходження холодного фронту, може випадати град.
Сніговий покрив в межах області нестійкий. Середня кількість днів зі сніговим покривом складає 30 - 40, на узбережжі морів - 20 днів на рік. В холодні періоди року спостерігається ожеледь. Середня кількість днів з ожеледдю складає 6 - 8 на рік. Для Херсонщини характерні щорічні бездощові періоди різної тривалості. Багаторічна середня тривалість бездощових періодів перевищує 100 днів [27].
Цікаві статті з розділу
Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська
область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході
межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному
сході - з Харківською, на півдні - ...
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити.
Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її
повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.