Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Оцінювання змін стану навколишнього природного середовища дає змогу визначити можливі збитки, спричинені природними й антропогенними діями, з’ясувати оптимальні умови людської дiяльностi, а також додаткові природні можливості, якими може скористатися людина.
Прогнозування перспектив розвитку певного явища є однією з функцій системи моніторингу. Усі прогнози мають ймовiрнiсний характер i ґрунтуються на даних про стан навколишнього природного середовища на певний момент часу i в минулому. Отримують ці дані завдяки дослідженням, спрямованим на виявлення закономірностей природних процесів, поширення, мiграцiї i перетворення у навколишньому середовищі забруднюючих речовин та їх впливу на рiзнi організми. За масштабом усі прогнози подiляютъ на глобальні (всесвiтнi), регiональнi (для певних регiонiв) та локальні (мiсцевi).
У системі моніторингу найчастіше використовують такі методи прогнозування:
— експертне оцінювання. Сутність його полягає в отриманні i спецiалiзованому обробленні прогнозних оцінок об’єкта через опитування висококвалiфiкованих фахiвцiв (експертів) у певній сфері науки, техніки, виробництва. Оцінки експертів суттєво підвищують надiйнiсть прогнозів, отриманих за допомогою інших методів прогнозування;
— екстраполяція (поширення висновків, отриманих унаслідок спостереження за однією частиною явища, на іншу частину) та iнтерполяцiя (встановлення проміжних значень об’єкта на пiдставi деяких відомих його значень). Ці методи ефективні при короткостроковому прогнозуванні стосовно об’єкта, який тривалий час розвивався рiвномiрно без значних відхилень. Грунтуються вони на вивченні кiлькiсних i якісних параметрів досліджуваного об’єкта за попередні роки з подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у прогнозованому перiодi;
— моделювання. Метод полягає у побудові моделей, які розглядають з урахуванням iмовiрної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та напрями змін. Методи моделювання використовують для складання глобальних, локальних та інших прогнозів.
Особливість прогнозування стану довкілля полягає в тому, що в бiльшостi випадків доводиться оперувати ймовiрнiсними та випадковими складовими розвитку процесів. Це зумовлює необхiднiсть постійного вдосконалення його методології, уточнення iнформацiйної системи, оптимiзацiї системи спостережень тощо.
Цікаві статті з розділу
Проблема утилізації твердих побутових відходів
Сміттєві війни, комунальні
корупційні оборудки й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні
безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами.
У Німеччин ...
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...
Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності
взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом
географії, соціоекології та медицини, що в ...