Моніторинг як система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів

Для аналізу та прогнозування розвитку екологічної ситуації у глобальному i регіональному масштабах необхiднi знання рiзноманiтних геофізичних процесів, антропогенних ефектів, а також факторів, що їх спричинюють. Вивчення й оцінювання негативних наслiдкiв антропогенних дій з метою попередження або зменшення збитків є однією iз найважливіших умов органiзацiї економіки, гарантування екологічної безпеки.

Проблема людського втручання у природні процеси особливо актуалізувалася з розвитком науково-технічного прогресу у середині ХХ ст. Саме тоді антропогенний вплив почав зумовлювати глобальні, iнодi незворотні наслідки.

Спостереження у межах системи моніторингу за дією основних антропогенних факторів i процесів, які вони зумовлюють, ґрунтують за такими напрямами:

1. Спостереження за локальними джерелами забруднення i забруднюючими факторами. Вони здійснюються територіях окремих об’єктів (підприємств, населених пунктів, ділянок ландшафтів тощо) у формі контролювання кількісного й якісного складу забруднюючих речовин, що містяться у викидах i скидах, місцях їх зберігання.

2. Спостереження за станом навколишнього природного середовища. Зосереджені такі спостереження на вiдстежуваннi геофізичних (природні явища катастрофічного характеру: вулкани, землетруси, ерозії, цунамі), фiзико-географiчних (розподіл суші i води, рельєф, природні ресурси, народонаселення, урбанiзацiя), геохiмiчних (кругообіг речовин, хiмiчнi, шумові забруднення атмосфери), хiмiчних (хiмiчний склад атмосферних домішок природного й антропогенного походження, опади, поверхневi i пiдземнi води, грунт, рослини, основні шляхи поширення забруднювачів) явищ, процесів i змін з фіксуванням вiдповiдних даних.

3. Спостереження за станом біотичної складової біосфери. У їх процесі відстежують реакції біоти на рiзнi фактори, тобто реакції окремих органiзмiв, популяцій, або угруповань (груп рослинних i тваринних органiзмiв, що постійно або тимчасово спiвiснують на певних територіях), а також спостерігають за функціональними i структурними біологічними ознаками (приростом біомаси за годину часу, швидкістю поглинання різних речовин рослинами чи тваринами, чисельністю видів рослин i тварин, загальною біомасою).

4. Спостереження за реакцією великих систем (клімату, Світового океану, біосфери). Моніторингу потребують фiзичнi, хiмiчнi i бiологiчнi показники. для встановлення динаміки змін стану біосфери заміри повторюють через певні проміжки часу, а важливі показники відстежують безперервно. Система спостережень може полягати в органiзацiї замiрiв у конкретних точках (на станціях) або на обширнiй території й отриманні інтегральних показників. Часто ефективним є комбіноване використання обох пiдходiв.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття
Тема реферату "Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття". До складу природно-заповідних територій входять діл ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...