Економіка природокористування

Економіка природокористування — це наука про раціональне та ефективне використання природних ресурсів, наука про організацію дійової системи охорони навколишнього середовища.

У завдання економіки природокористування входить дослідження економічних закономірностей застосування природних ресурсів людським суспільством з метою задоволення своїх потреб.

Завдання, які стоять перед економікою природокористування, можна поділити на три, групи:

розробка методів оцінки природних ресурсів з метою включення в економічні розрахунки їх вартості;

створення економічного механізму управління раціональним використанням природних і ресурсів і охороною навколишнього середовища;

розробка методів розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень у раціональне використання природних ресурсів та охорону навколишнього середовища.

Економіка природокористування як економічна наука спирається на закономірності, що виводяться іншими науками — геологією, біологією, ґрунтознавством, лісознавством, метеорологією, демографією.

Головними складовими елементами економічного механізму природокористування є платежі за використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, грошові стягнення за порушення норм і правил охорони довкілля та за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, система фінансування і кредитування природоохоронних заходів (державний і місцевий бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо).

Екологічну політику можна визначити як організаційну та регулятивно-контрольну діяльність суспільства і держави, спрямовану на охорону, невиснажливе використання та відтворення природних ресурсів, оздоровлення довкілля, ефективне поєднання функцій природокористування та охорони природи, забезпечення норм екологічної безпеки.

Безумовними частинами екологічної політики в демократичному суспільстві слід вважати:

належну та ефективну систему державного управління у сфері охорони, невиснажливого використання та відтворення природних ресурсів;

належний державний та громадський нагляд за дотриманням чинного природоохоронного законодавства та міжнародних природоохоронних зобов’язань країни;

належну інформаційну політику щодо довкілля;

належний рівень екологічної експертизи екологічно небезпечних проектів;

належну систему прийняття державних рішень з питань, що стосуються довкілля, яка б передбачала обов’язкове залучення громадськості;

належну систему відповідальності влади, конкретних посадових осіб та громадян за порушення принципів збалансованого розвитку, норм та положень природоохоронного законодавства;

належну освітню та просвітницьку діяльність.

Принципи КЗУ:

1пр. Пріорітетність вимог екол. безпеки. 2пр. Соціекол. принц. ПК(ек. принцип ПК – критерієм ефективності госп. діяльності людини є/одерж мак. можливої ек. вигоди/при мін. затратах. Екол. -ек/при якнайм. впливі на НПС Соціолеколог. /при обов'язковому збереженні природ. ек. рівноваги екосис-м, що досягається не перевищенням гранич. допуст. меж. ) 3. Безоплатність загального ПК4. Сплатність спеціального ПК. 5компенсація збитків, завданих здоровю населення та компонентам НПС внаслідок забруднення. 6. Фінансування, кредитування природоох. заходів 7Гласність і демократизм при прийнятті рішень від яких буде залежати стан здор. насел. та НПС8Підтримка встановлення і розвитку екоіндукції9Посилення ролі стимулювання

Цікаві статті з розділу

Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища, з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми еколо ...

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Екологічні проблеми сільського господарства в Україні
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановува ...