Рельєф

Територія області має загальний похил з північного заходу на південний схід. Біля с. Ушкалка Верхньорогачицького району знаходиться найвища точка області - 101 м. Мінімальні відмітки - мінус 0,4 м зустрічаються на деяких ділянках узбережжя Сиваша.

В рельєфі Херсонської області виділяють такі складові частини: Бузько-Дніпровська, Токмацька, Асканійсько-Мелітопольська, Нижньодніпровська рівнини та Присивашська низовина [5].

Бузько-Дніпровська лесова рівнина займає всю правобережну частину Херсонської області і нешироку смугу на лівому березі Дніпра вздовж Каховського водосховища. Будова поверхні відзначається незначною розчленованістю, широкими вододільними плато Інгульця і Дніпра на півночі та Південного Бугу і Дніпра на півдні. Коливання відносних висот на півночі становить 50 - 80 м, на півдні - 20 - 30 м.

Поди займають до 10 % площі рівнини, мають глибину до 2 м і діаметр 100 - 500 м.

В долині Інгульця виділяється широка заплава і три надзаплавні тераси. В прирічкових смугах Інгульця і Дніпра до 12 % площі займає яружно-балочний тип рельєфу [10].

Токмацька плоскопохила лесова рівнина займає лівобережну північну частину Херсонської області. Її південною межею є слабо виявлений уступ по лінії Каховка - Іванівка.

Абсолютні відмітки поверхні складають 60 - 70 м. Від лінії, що проходить приблизно через смт. Горностаївка - с. Покровка, існує помітний похил поверхні на південь від 70 - 80 до 40 - 50 м. Південна межа цього уступу співпадає з південною межею Токмацької плоскопохилої лесової рівнини.

Асканійсько-Мелітопольська терасова рівнина є продовженням на південь Токмацької. На сході рівнини найбільш поширеним є рівнинно-лощиний тип рельєфу. В центральній частині, на широкому вододільному просторі, багато замкнутих подів просадкового походження. На півночі різко виділяються в рельєфі Дмитрівський і Сірогозький роздоли. Південно-східна частина рівнини виділяється як район дренованого яружно-балкового типу з широкими увалистими вододілами.

Нижньодніпровська терасово-дельтова рівнина орографічно поділяється на два рівні - північно-східний, з абсолютними позначками висот 40 - 50 м, і південно-західний з висотами 3 - 5 м. В цілому це слабохвиляста низовина.

Нижньодніпровська заплава порізана протоками і рукавами. Часто зустрічаються озера різних розмірів і конфігурацій.

Від Нової Каховки до Кінбурнської коси на протязі 150 км розташовані 7 великих піщаних масивів - арен. До заплави Дніпра безпосередньо прилягають 5 з них - Каховська, Козачо-Лагерська, Олешківська, Збур’ївська та Іванівська. На віддалі 15 - 20 км від заплави Дніпра розташована Чалбаська (Виноградівська) арена. Сьомий масив розташований на Кінбурнському півострові.

У приморській смузі рівнини поширені приморські суходоли, підтоплені морськими водами, острови і коси та лагунні озера.

Присивашська низовина займає південний, найбільш знижений край Причорноморської низовини, відокремлений від Кримського півострова Сивашем. Це морська акумулятивна терасова рівнина, в межах якої виділяються 3 терасові рівнини - давня і молода верхньопліоценові та давньоевксинська. Середнє значення абсолютних позначок висот складає 5 - 6 м, окремі ділянки мають відмітки - 0,4 м, нижче рівня моря [30].

Цікаві статті з розділу

Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Моніторинг атмосферного повітря
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, вуглекислог ...

Атомна енергетика та її вплив на довкілля
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. Але з тих пір як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підси ...