Маловідходна технологія
Маловідходна технологія – це такий спосіб виробництва продукції, при якому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує рівень, що допускається санітарно-гігієнічними нормами, а відходи направляються на тривале збереження чи переробку. Удосконалення безвідходних (маловідходних) технологій, на думку спеціалістів, повинно відбуватися у наступних напрямках:
* Розробка принципово нових процесів отримання продукції, які дозволяють виключати, скорочувати або замінити технологічні стадії, які дають найбільше відходів.
* Створення безстічних технологічних систем та водозворотніх циклів на базі існуючих та перспективних способів очистки стічних вод.
* Розробка систем переробки відходів, що використовуються як вторинні матеріальні ресурси (реутилізаційні технології).
* Створення ТВК, для яких характерна замкнута структура потоків сировини та відходів в середині комплексу.
Основою розвитку усіх безвідходних (маловідходних) технологій є комплексна переробка сировини, особливо в гірничовидобувній, металургійній та хімічній галузях. Значно складніше цього досягти в багатономенклатурних та серійних виробництвах машинобудування. Біосферне виробництво є найбільш масштабним на планеті з точки зору відтворення, використання вихідних матеріалів, знищення відходів в середині екосистеми. Ось чому пропонуються використання у виробництві функціонально-організаційних принципів екосистем:
* Створення системи комплексного виробництва шляхом об’єднання окремих спеціалізованих виробництв на певних територіях по типу (популяція-біогенез), тобто створення ТВК.
* В склад ТВК повинні входити якісно різноманітні виробництва для того, щоб розробка і переробка вихідної сировини здійснювались по різних технологічних ланцюжках, але х вищим коефіцієнтом використання матерії та енергії.
* Спадковість системи, суть якої полягає в тому, що відходи одного виробництва (популяції) є вихідним матеріалом (сировиною) для іншого.
* Можливістю системи є розкладання в кінцевому результаті відходів до звичайних мінеральних сполук та простих хімічних елементів.
* Якщо неможливо досягти мінералізації відходів то слід досягти високого рівня їх утилізації з метою подальшого їх захоронення або переробки в планетарних процесах.
* Регуляція потужності виробництв з метою недопущення надмірноговиробництва продукції та використання сировини (обмеження використання і споживання ресурсів).
* Кількісна оцінка безвідходного технологічного процесу здійсненого за допомогою коефіцієнту використання сировини, що виступає головним показником досягнення рівня безвідходного виробництва.
Цікаві статті з розділу
Система контролю забруднення
З появою людей на Землі
почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у
біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і
розповсюджуючись ...
Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру
на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19),
(2.20.):
при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.)
= . 0.5<<2; (2.19.) ...
Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка
комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення
аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району.
Пробл ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.