Програмно-цільове регіональне управління
Як свідчить досвід, на сьогоднішній день на регіональному рівні недостатньо використовуються переваги територіальної концентрації економічного потенціалу, слабо реалізуються можливості координації виробничо-збутової діяльності на міжгалузевій основі. Регіональні структури управління недостатньо пов’язані з темпами і пропорціями розвитку окремих галузей, що об’єктивно склалися в регіональних народногосподарських комплексах.
Економічний потенціал регіону повинен визначатися як організована сукупність ресурсів, необхідна і достатня для вирішення комплексу завдань, які виникають у процесі регіонального соціально-економічного розвитку. Аналіз літературних джерел щодо проблем формування і реалізації потенціалу і власні дослідження дають підстави для виділення таких основних складових економічного потенціалу регіону: кадрова, організаційна, матеріально-технічна, інформаційно-технологічна, природно-кліматична. Кадрова складова включає в себе необхідну чисельність фахівців потрібної кваліфікації. Організаційна складова представлена організаційними формами і структурами державного управління і місцевого самоврядування. Матеріально-технічна складова включає потрібну кількість виробничих, технологічних і фінансових ресурсів. Інформаційно-технологічна складова визначається рівнем розвитку сучасних комп’ютерних технологій у регіоні, досконалістю інформаційних мереж, засобів електронного передавання і збірегання даних, наявністю інформаційного обміну з іншими регіонами країни та зарубіжними державами. Природно-кліматична складова характеризується запасами корисних копалин, водних ресурсів, якістю грунту, обсягами лісових угідь і т.і., а також кліматичними умовами [1].
Головною умовою ефективного використання регіонального економічного потенціалу є його реалізація на основі прискорення інноваційно-орієнтованих процесів, які найбільшою мірою забезпечували б досягнення стратегічних цілей регіону.
Виходячи з цього доцільним постає реалізація регіонального підходу до планування і управління народногосподарським комплексом, що дозволяє викликати економічну зацікавленість і здійснити ресурсну забезпеченність функціонування галузей народного господарства у взаємозв’язку з концепцією розвитку територій, на яких розміщені підприємства даної галузі. Це створює умови переходу до такого типу відносин, при якому економічний, і особливо, соціальний розвиток кожної області і країни в цілому буде поставлено у тісний взаємозв’язок з результатами діяльності галузевих ланок, що знаходяться в даних регіонах.
На сьогодні все більш актуальним стає практичне використання програмно-цільових методів планування і управління. Актуалізації використання програмно-цільової форми в управлінні сприяє новий, ринковоорієнтований господарський механізм управління. Загальною тенденцією удосконалення методів і форм організації управління сучасною економікою є збільшення самостійності первинної ланки управління, а також розширення компетенції територіального регулювання виробництва і реалізації товарів та послуг [20].
Для організації ефективного вирішення регіональних проблем методами програмно-цільового планування і управління, формування органів програмно-цільової орієнтації, проведення проблемно-орієнтованих оцінок регіонального економічного потенціалу необхідне регулярне, упорядковане і повне інформаційне забезпечення управління. Вирішення регіональних проблем програмним шляхом повинне грунтуватися на загальній концепції створення інформаційних систем по забезпеченню органів управління в кожному регіоні.
Виходячи з принципів програмно-цільового планування і управління, будь-яка проблема, що вимагає прогамного вирішення повинна розглядатися як складна система, що володіє органічними зв’язками і активно взаємодіє з іншими проблемами і завданнями, у зв’язку з чим зміни, що відбуваються в окремих елементах системи, зумовлюють зміну існуючих характеристик усієї системи.
Цікаві статті з розділу
Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...
Види джерел забруднення навколишнього середовища
Доповідь на тему "Види джерел
забруднення навколишнього середовища"; Опис токсичних властивостей сажі та
вуглеводних.
Таблиця 1 - Середній час роботи двигуна
при прогріві
...
Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.